Економічний прогноз

Російське вторгнення в Україну знижує перспективи зростання економік світу та посилює інфляційний тиск, а зміна політики центральних банків може збільшити волатильність ринків. Поточна геополітична невизначеність може спричинити подальші збої у виробництві та торгівлі – про це свідчить економічний прогноз KPMG Global Economic Outlook за перше півріччя 2022 року.

За результатами економічного прогнозу KPMG за перше півріччя 2022 року, прогрес у глобальних питаннях, таких як охорона здоров'я та зміна клімату, сповільнився, оскільки політики, голови держав та лідери бізнесу долати наслідки війни в Україні. Попри те, що Україна та Росія разом представляють відносно невелику частину світової економіки, на ці дві країни припадає велика частка світового експорту енергії, а також експорту деяких видів металу, продуктів харчування і сільськогосподарської продукції. В тому числі на Росію та Україну припадає майже третина світового експорту пшениці.

Світова економіка вийшла з рецесії, спричиненої пандемією COVID-19, з більш високими показниками державного боргу. Оскільки центральні банки підвищують відсоткові ставки, підвищується й вартість обслуговування суверенного боргу, що є особливо складним викликом для країн, що розвиваються, борг яких деномінований переважно у доларах США. Політики та багато підприємств все ще оговтуються від наслідків пандемії, тому вони менш готові протистояти іншому значному економічному шоку.

«Поки країни продовжують долати наслідки, спричинені пандемією, однією з основних проблем стає зростання інфляції в багатьох частинах світу. Війна між Росією та Україною ще більше посилила цей тиск. Наш аналіз показав, що глобальна інфляція може становити в середньому від 4,5% до 7,7% в цьому році і від 2,9% до 4,3% у 2023 році, залежно від того, як розвиватимуться події. Центральні банки змінили свої позиції щодо подолання зростаючого інфляційного тиску, особливо це стосується Федеральної Резервної Системи США, що може додати волатильності ринкам. Для того, щоб і далі розвиватись, світовій економіці доведеться пройти складний період, затьмарений геополітичною невизначеністю. Підприємства та домогосподарства сподіватимуться на краще, але при цьому вони повинні будувати свої плани з урахуванням потенційних постійних збоїв та невизначеності».

Перспективи найближчих двох років залежатимуть від того, як розвиватиметься війна між Росією та Україною. З огляду на високий рівень невизначеності експерти KPMG розробили три сценарії розвитку світової економіки:

• Основний сценарій передбачає, що світові ціни на нафту будуть на $30 США вище ніж до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, в той час як ціни на газ зростуть на 50% по всій Європі. Сценарій також передбачає 5% зростання світових цін на продукти харчування.
• Більш жорсткий сценарій передбачає, що світові ціни на нафту зростуть на $40 США, а ціни на газ підвищаться на 100% для Європи і на 50% для решти світу. Цей сценарій також передбачає  зростання світових цін на продукти харчування на 10%. Обидва сценарії передбачають зростання середніх цін на метал на 23% і збільшення вартості сільськогосподарської продукції на 4%. Також передбачається більш висока надбавка за інвестиційний ризик і збільшення державних витрат у Європі.
• У разі, якщо військовий конфлікт вирішиться раніше, в сценарії очікується повернення цін до рівнів, що спостерігалися на початку лютого, і відновленням виробничих і торгових потоків.

Аналіз у звіті KPMG показав, що зростання світового ВВП може коливатися у діапазоні від 3,3% до 4% цього року і у діапазоні від 2,5% до 3,2% у 2023 році, залежно від сценарію. Ризики за прогнозом KPMG наразі відповідають негативному сценарію. Є припущення, що у разі загострення війни між Росією та Україною, може статися, наприклад, скорочення поставок енергоносіїв, що спричинить значні перебої у виробничому секторі у деяких частинах Європи. Пандемія COVID-19 все ще викликає збої у функціонуванні великих економік, таких як Китай, і нова хвиля пандемії може зруйнувати досягнений раніше прогрес у послабленні перепон, що виникли у глобальних ланцюгах постачання.

Росія є п’ятим за величиною торговельним партнером ЄС, на якого припадало 4,8% загального обсягу торгівлі товарами у ЄС у 2020 році. Останні події, як політичні, так і економічні, свідчать про кардинальні зміни в підходах до торгівлі Єврозони та її східного сусіда. Окрім промислових товарів, залежність Європи від російських нафти та газу, є проблемою. У 2020 році 26% нафти ЄС і 40% газу надходило до ЄС із Росії. Попри те, що індивідуальні відносини між членами Єврозони та Росією неоднозначні, відсутність російських природних ресурсів матиме значний вплив на ціни на енергоносії в Європі.

Беручи до уваги роль зростання цін на енергоносії на інфляцію в Європі, вплив війни в Україні на ціни, ймовірно, посилить тенденцію до зростання, яка спостерігається з літа 2021 року. Імовірно, значне підвищення цін на природний газ послабить економічну діяльність як через канал споживання, так і канал проміжних товарів.