Зміна клімату: чи готовий український бізнес до нових рішень?

Джерело: The page

Нещодавня конференція держав - учасниць конвенції ООН про зміну клімату в Глазго (COP26) дала одразу бізнесу та суспільству декілька сигналів, які впливатимуть і на українські компанії.

По-перше, в рамках COP26 з’явилося розуміння, що наразі не прийнятно інвестувати у сектори, які забруднюють довкілля. По-друге, у підсумковому документі COP26 міститься заклик до 197 країн представити більш ретельні національні плани дій для більш амбітних результатів щодо кліматичних дій наступного року. Загалом під час конференції в Глазго була прийнята низка рішень, зокрема, про:

• досягнення вуглецевої нейтральності фінансових активів,
  
• прорив у галузі технологічних інновацій,
• зниження вугільної генерації,
• скорочення викидів метану,
• припинення вирубування лісів для сільськогосподарських цілей (пальмова олія, соя та какао),
• припинення продажу нових автомобілів з двигунами внутрішнього згорання,
• розробку єдиного міжнародного стандарту із нефінансової звітності компаній.

Зрештою, всі ці рішення та ініціативи призведуть 

Успіхом можна було б вважати обмеження глобального потепління на рівні значно нижчому за 2°С порівняно з доіндустріальним рівнем. Однак це поки що не дає підстав для оптимізму за результатами на міжнародному рівні. Світ не йде рятівним курсом, що передбачає обмеження зростання у межах 1,5 °С. Навіть якщо всі оголошені на сьогодні зобов'язання щодо клімату будуть виконані повністю, за оцінкою Міжнародного енергетичного агентства, глобальне потепління можна утримати на рівні максимум 1,8°C. Відсутність чітких планів країн – учасниць Паризької угоди на 2030 рік може призвести до того, що де-факто підвищення температури може становити 2,4°C.

Це означає, що нам варто очікувати на масштабні зміни на рівні міст і кожного домашнього господарства: викиди від будинків, підприємств, відходів та транспорту мають бути скорочені або компенсовані. Насправді усі ці тенденції ми бачимо вже протягом шести років, але зараз вони стають ще більш значними. Відбувся помітний зсув ініціатив та дій для досягнення цілей Паризької угоди від держави до бізнесу, інвесторів, неурядових організацій та споживачів. Це довгостроковий тренд. Вимоги з боку інвесторів та споживачів до планів декарбонізації компаній лише посилюватимуться. Особливо це стосується тих країн, де вимоги розкривати інформацію про кліматичні ризики для великих компаній закріплені у законодавстві.

Для українського бізнесу таке розкриття даних у рамках звітності поки що не є обов'язковим. Однак воно має значення у разі роботи з міжнародними компаніями, постачання продукції та рішень на глобальні ринки та залучення фінансів з боку міжнародних інвесторів.

Загалом близько 40% світових фінансових активів обсягом $130 трлн знаходяться під управлінням банків, страхових компаній та пенсійних фондів, які поставили собі за мету досягнення вуглецевої нейтральності до 2050 року. Що це означає? Легке дешеве банківське фінансування, яке раніше отримував сектор викопного палива, тепер буде направлений на відновлювані джерела енергії або іпотечні продукти, що підтримують будівництво високоефективних будинків. Компаніям у своїх стратегіях важливо враховувати як внутрішнє вуглецеве регулювання та регулювання на ринках збуту, так і позицію банків, із якими планується співпраця.

У ході конференції було підписано документ «Прорив у галузі технологічних інновацій у Глазго», який зобов'язує країни – учасниці прийняти зобов'язання щодо співпраці для прискорення розробки та впровадження «зелених» технологій та стійких рішень відповідно до цілей Паризької угоди. На сьогодні його підписантами стали понад 40 країн, у тому числі Великобританія, США, Китай, Австралія та Індія.

Що передбачає цей документ? Зниження вугільної генерації в рамках Глазгівського кліматичного пакту, що закликає прискорити розробку, впровадження та розповсюдження технологій. Він також заохочує прийняти відповідні політики для початку виробництва енергії з низьким рівнем викидів парникових газів.

Досягти результату планується завдяки збільшенню енергоефективності існуючих потужностей генерації, впровадженню екологічно чистих заходів щодо вироблення енергії та виведення з експлуатації вугільної генерації. Іншими словами, субсидування потужностей генерації на основі викопного палива буде припинено. У найближчому майбутньому слід очікувати посилення регулювання таких підприємств. І Україна як учасник угоди також буде змушена посилювати заходи.

Ще одне рішення COP26 – зобов'язання скоротити викиди метану щонайменше на 30% до 2030 року порівняно з рівнем 2020 року. Це має знизити потепління як мінімум на 0,2°C до 2050 року. Однак експрес-аналіз, опублікований Carbon Brief, демонструє, що для зниження потепління мінімум на 0,2°C викиди метану повинні бути скорочені на 50%, тобто на 20% більше. І хоча деякі країни відмовилися підписувати ці зобов'язання, не варто нехтувати ризиком тиску з боку тих країн, які підписали угоду.

Ще одна заява лідерів конференції стосується лісового господарства та землекористування. 144 країни, на території яких знаходиться 91% світових лісів, пообіцяли зупинити вирубку лісів та деградацію земель до 2030 року. Більше того, 30 найбільших фінансових компаній світу – серед них Aviva, Schroders та Axa – пообіцяли припинити інвестиції у діяльність, пов'язану з вирубуванням лісів.

Уряди 28 країн зобов'язалися виключити вирубку лісів з ланцюжків світової торгівлі продуктами харчування та сільськогосподарськими продуктами: це стосується пальмової олії, сої та какао. Фінансова підтримка цієї ініціативи за підсумками COP26 складає $19,2 млрд, $12 млрд з яких – це державне фінансування на «підтримку робіт із захисту, відновлення та сталого управління лісами».

Логічно, що тенденції скорочення викидів значно торкнулися і транспортного сектора. Шість великих автовиробників, включаючи Ford, Mercedes-Benz, General Motors і Volvo, які займають приблизно 25% світового автомобільного ринку, а також уряди 30 країн, зобов'язалися повністю припинити продаж нових автомобілів із двигуном внутрішнього згоряння до 2040 року. До цієї заяви поки не приєдналися Toyota, Volkswagen та Nissan-Renault. Тим не менш, українським споживачам варто враховувати цей тренд при плануванні покупки або заміни свого особистого автомобіля. А компаніям – у своїх планах щодо логістики.

І нарешті остання найбільш значуща подія – заснування Ради з міжнародних стандартів у сфері сталого розвитку (ISSB). Рада має створити єдиний міжнародний стандарт із нефінансової звітності компаній. Стандарт враховуватиме вже існуючи норми: Climate Disclosure Standards Board (CDSB), Value Reporting Foundation (VRF) та Task Force of Climate-related Financial Disclosures (TCFD).

У практичному сенсі це означає досить швидку появу нового єдиного міжнародного стандарту для нефінансової звітності. Можливе запровадження обов'язкової звітності для компаній у регіонах, де вже закріплені на законодавчому рівні будь-які стандарти, на підставі яких створюється новий стандарт.

Питання, яке поставили собі компанії після конференції в Глазго, зводиться до наступного: а наскільки наша компанія готова до того, щоб робити декарбонізацію частиною своєї бізнес-стратегії? Не варто очікувати, коли український регулятор визначить обмеження у галузі декарбонізації, бо в цьому випадку для такої трансформації залишиться замало часу. До українських компаній, навіть якщо вони не експортують свою продукцію, можуть застосовуватись вимоги щодо викидів вуглецю і ESG через ланцюжок постачальників і міжнародні компанії, які присутні в Україні: міжнародні банки, ритейл, харчова промисловість. А для компаній, які хочуть експортувати, можуть бути втрачені можливості для зарубіжної ринкової експансії та залучення зарубіжних інвестицій. Зрештою, ці глобальні рішення вплинуть на життя кожної компанії.