На світовому ринку залучення інвестицій з’являється новий імператив – вимога до компаній врахувати ESG-фактори у своїй бізнес-стратегії та надавати публічну звітність щодо виконання зобов’язань. Якщо український бізнес не буде враховувати цей довгостроковий тренд, залучення капіталу обходитиметься значно дорожче або навіть стане неможливим.
Пандемія через COVID-19, яка стала нагадуванням про вразливість людей щодо природного середовища, а також підвищення уваги до питань екології з боку США, ЄС та Китаю, надали новий поштовх для збільшення уваги до принципів ESG. Зокрема, мова йде про «зелений курс» та декарбонізацію для компаній в усьому світі. Це стає вимогою регуляторів та формує нові правила гри для бізнесу. Компанії у всьому світі вимушені модернізувати та переосмислювати свої бізнес-моделі із врахуванням кліматичних факторів.
Міжнародні інвестори все більше зацікавлені інвестувати саме у компанії, які знають, як реагувати на виклики, з якими ми стикаємось у сучасному світі. За даними дослідження CFA Institute, 76% інституційних інвесторів та 69% роздрібних інвесторів цікавляться ESG-інвестиціями. Згідно з Bloomberg, глобальні активи ESG можуть перевищити $53 трлн до 2025 року. Це становить понад третину із $140,5 трлн прогнозованих загальних активів під управлінням.
Особливо важливою складовою ESG-принципів стає декарбонізація, як умова сталого розвитку. Цьому сприяє й тенденція збільшення регуляторного тиску щодо виконання ESG-практик. Наприклад, восени цього року в Глазго відбудеться Всесвітня кліматична конференція: країни візьмуть на себе зобов`язання щодо скорочення викидів парникових газів. Відповідно, можна очікувати й збільшення вимог для бізнесу на законодавчому рівні.
Економічний спад, спричинений COVID – 19, поставив уряди країн перед необхідністю створювати «пакети» стимулів для відновлення. За попередніми оцінками, сума для відновлення складе у понад $10 трлн. Частина цих коштів буде направлена на вирішення кліматичних проблем. Наприклад, ЄС планує направити на ці цілі близько третини коштів.
Чимало компаній зі списку Fortune 500 вже вписали до переліку своїх цілей стратегії з декарбонізації. Мова йде про прискорення переходу до відновлюваних джерел енергії, розробку нових продуктів з урахуванням зменшення викидів парникових газів, переміщення виробничих потужностей, інвестиції у скорочення викидів вуглецю та оптимізаціію використання податкових пільг. Але чи є це рішення лише кроком до підвищення соціальної відповідальності таких компаній? Відповідь – ні. Це також впливає на вартість компанії. У 2020 році на американському та азійському ринках була зафіксована цікава тенденція. Компанії, які мають вищий ESG-фактор та статус «зеленого» виробництва, підвищували вартість своїх акцій, тоді як бізнес із низьким ESG-показником або без цього статусу втрачав у ціні.
Перехід до «чистого нуля» викидів вуглецю створює й новий бізнес-потенціал: нові ринки, товари та зміна ціни. Наприклад, чимало компаній світового автопрому зараз переходять від продуктів з високим рівнем викидів СО2 до електромобілів з низьким рівнем викидів або до беземісійних електромобілів. Зокрема, компанія Jaguar Land Rover до 2025 року переведе свій модельний ряд автомобілів Jaguar лише на електричні моделі. Volvo заявляє, що зробить це до 2030 року, а GM до 2035 року. Ці кроки переслідують подвійну мету – збільшення доходів та одночасне зменшення викидів вуглецю.
Де Україна на карті світових екологічних змін?
Ми певною мірою звикли вважати, шо коли мова йде про глобальні тенденції, то Україна завжди має лаг часу, аби підготуватися до майбутніх змін. Проте, коли ми говоримо про стандарти ESG та особливо декарбонізацію, це не зовсім так. Адже за останній рік урядом було ухвалено чимало стратегічних рішень, спрямованих саме на інтеграцію країни до світового «зеленого курсу».
Ще на початку 2021 року набув чинності Закон «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів», який передбачає впровадження системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів. В липні було прийняте рішення щодо внеску України в глобальне зменшення викидів парникових газів. Мета України – скоротити викиди до 2030 року до 35% від показника 1990 року, тобто викиди CO2 мають скоротитися на 65%.
Варто звернути увагу, що це рішення є амбітнішим за мету ЄС, який зобов`язався скоротити цей показник до 55%. У рамках заходів з виконання Паризької кліматичної угоди уряд також готує новий план дій, виконання якого ймовірно вимагатиме істотних інвестицій та сприятиме залученню додаткових технологічних і фінансових ресурсів для модернізації та трансформації економіки. Чи обійдеться ця трансформація без збільшення регуляторних вимог до бізнесу, вважаю це питанням риторичним. Якщо брати за приклад країни ЄС, то навряд чи.
Також ми спостерігаємо, що наразі ведуться активні перемовини щодо так званого Green Deal – курсу, націленого на введення додаткого «екологічного податку» на викиди вуглецю. І це додатково посилить тиск на експортерів та загалом бізнес, оскільки може зумовити необхідність вирівнювати умови ведення бізнесу. Першою ластівкою у березні 2020 року був новий Кодекс корпоративного управління, затверджений рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, який рекомендує українським компаніям звітувати про проєкти сталого розвитку.
Можна очікувати в найближчі роки ухвалення законів, які підштовхнуть країну до «нульового рівня» викидів. Уже тільки з огляду на регуляторну політику компаніям, щоб відповідати законодавчим вимогам, доведеться рухатися в напрямку зменшення викидів. Усе це означає, що ігнорувати зобов'язання щодо декарбонізації та практик ESG в цілому стане неможливим. Фактично, це може призвести до того, що така компанія стане неспроможною бути гравцем на ринку. Тому варто трансформувати бізнес вже сьогодні, розуміючи, що ESG та питання декарбонізації зокрема є довгостроковим трендом, який буде все більше впливати на розвиток бізнесу.
З чого почати? Шлях до декарбонізації у вашій компанії
За даними дослідження KPMG «Курс на декарбонізацію», бізнес має спиратися на кілька принципів, які вже використовують найбільш глобальні та успішні компанії у світі.
Принцип перший. Декарбонізація і стратегічне передбачення.
Як і будь-яка практика соціальної відповідальності бізнесу декарбонізація має бути частиною бізнес-стратегії компанії, а не просто задекларованими етичними принципами, та підлягати публічній звітності для всіх зацікавлених сторін. Це має стати робочою практикою як на рівні керівників, так і всіх працівників. Наприклад, прив’язувати бонусні виплати керівникам до екологічних показників.
Принцип другий. Реалізація екологічної поведінки на практиці
Перехід компанії на екологічну модель поведінки відбудеться швидше, якщо буде визначена конкретна відповідальна особа. Це працює також, як і в будь якому бізнес - процесі. Чимало організацій з перших кроків практичного втілення принципів ESG з’ясували, що інвестиції в посади менеджера зі сталого розвитку та менеджера з питань енергетики окупилися в кілька разів. Безпосередні заощадження від оновлення світлодіодного освітлення, водозбереження, модернізації системи кондиціонування та вентиляції, програм гнучкого реагування на попит та кампанії з енергозбереження компенсували витрати на початкові заробітні плати. Це також надає інвесторам вагомі докази щодо реалізації принципів ESG та створює стимули для більших інвестицій.
Принцип третій. Підвищення регулятивної гнучкості
Дотримання екологічних стандартів та уважне відстеження потенційних законодавчих змін допоможє компаніям мати конкурентні переваги на ринку, що дотримується стандартів ESG. Ті, хто діють на випередження, а не лише реагують на зміни, можуть здешевити складні операції та ланцюги поставок і створити додаткові умови для інноваціій. Саме така стратегіія забезпечує довгострокову результативність на ринку, учасники якого все свідоміше ставляться до питань клімату.
Принцип четвертий. Прискорене створення партнерств, орієнтованих на збереження клімату
Чимало провідних світових брендів прямують до втілення своїх планів щодо декарбонізації у партнерстві з колегами, промисловими групами, неурядовими організаціями і постачальниками, спроможними допомогти їм вдосконалити їхні стратегії. Ви можете почати з домовленостей з постачальниками. Наприклад, у 2017 році компанія Walmart оголосила про проєкт Gigaton, щоб у такий спосіб до 2030 року вилучити із глобального ланцюга створення вартості один мільярд метричних тон (гігатон) парникових газів.
Принцип п’ятий. Оцифрування даних та процесів для зміцнення довіри та підтвердження результатів.
Неможливо досягти помітного результату, якщо ви його не відстежуєте. Ми живемо в епоху диджиталізації, і цю перевагу теж варто використовувати. Сьогодні блокчейн є платформою для отримання необхідних підтверджень. Створений як незмінний реєстр, блокчейн стає механізмом довіри, який відповідає на запитання «скільки», «де» та «коли», підтверджуючи ваші результати у безпечний та доказовий спосіб. Внесення даних про викиди у відкриті звіти, в яких інформація простежується до першоджерела та які зберігаються на блокчейні, дозволить організаціям здобути розуміння, якого так прагнуть їхні акціонери.
