Які найважливіші податкові зміни (як для фізичних осіб, так і для бізнесу) наберуть чинність до кінця 2021 року та з початку 2022 року? Тобто, мова йде вже про ті законодавчі акти, які прийняті парламентом.
У 2021 році правила застосування концепції ділової мети діють виключно для операцій, які потрапляють під контроль для цілей трансфертного ціноутворення. З 2022 року наявність ділової мети буде контролюватися і в неконтрольованих операціях з нерезидентами з «низькоподаткових» юрисдикцій або з організаційно-правовою формою, яка включена до переліку КМУ, а також щодо нарахованих роялті з усіма нерезидентами.
З 2022 року починають діяти правила оподаткування контрольованих іноземних компаній («КІК»). З 1 січня 2022 року постачання електронних послуг (напр., доступ до онлайн платформ перегляду фільмів або маркетплейсу) від нерезидентів на адресу фізичних осіб або ФОП (не є платником ПДВ) буде об'єктом 20% ПДВ в Україні. Що стосується важливих змін для фізичних осіб, то в період з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року українці мають можливість подати одноразову декларацію про активи, з яких не були сплачені податки, сплативши при цьому збір у розмірі 5% (для активів з України) або 9% (для активів за кордоном). При цьому, вказувати джерела походження таких активів не потрібно. Українці звільняються від відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства щодо активів, зазначених в одноразовій декларації.
Назвіть 3-5 найбільш значущих законопроєктів на податкову тематику, які зареєстровані в Раді та можуть бути прийняті до кінця 2021 року?
Важливі зміни в частині податків та їх адміністрування передбачені законопроєктом №5600, наприклад, обмеження перенесення податкових збитків компанії для цілей податку на прибуток, зменшення терміну на формування податкового кредиту з ПДВ, збільшення ставок рентної плати та ін. Законопроєкт був прийнятий у першому читанні в липні цього року і на даний момент до нього внесли понад 10 тисяч правок, які зараз обробляються Верховною Радою України. Отже, до другого читання законопроєкт може бути значно змінений. Влітку також був прийнятий у першому читанні законопроєкт №5376 про впровадження спеціального режиму оподаткування для резидентів «Дія Сіті. Резиденти «Дія Сіті» (при дотриманні встановлених вимог щодо розміру доходів, кількості персоналу та інше), серед інших пільг, зможуть вибрати режим оподаткування корпоративним податком: податок на загальних підставах за ставкою 18% або податок за ставкою 9% з окремих операцій.
Чи можна очікувати зниження податкового навантаження на зарплати (про це мова йде вже років зо два) та в якому форматі це може статися: злиття ПДФО та ЄСВ, або зниження ставок?
Останнім часом була низка спроб внесення змін у податкове законодавство щодо оподаткування доходу фізичних осіб України:
- законопроєкт № 2758-1, яким передбачалося введення прогресивної шкали оподаткування ПДФО від 10 до 20%;
- законопроєкт № 3076, яким пропонувалося введення ставок ПДФО від 15% до 27% і т. д.
Слід зазначити, що більшість з таких законопроєктів акцентуються на прогресивній шкалі оподаткування. Прогресивне оподаткування - система, при якій податкові ставки збільшуються в міру зростання доходу платника податку. Оскільки у 2020 році відбулося злиття звітності ПДФО, ВЗ та ЄСВ, можна припустити, що державні органи розглядають можливість подальшого об'єднання цих податків в єдиний. Однак, тепер здійснити таку трансформацію неможливо виходячи з того, що джерела збору отриманих податків і внесків абсолютно різні: ПДФО - надходить до місцевих бюджетів, ЄСВ - до Пенсійного фонду. Формат зменшення ставок зарплатних податків на доходи фізичних осіб є більш реалістичним сценарієм (схожі підходи застосовувалися в різний час іншими розвиненими країнами світу).
Оксана Олехова
Партнерка, напрям податкового консультування
KPMG в Україні