Так, нещодавно польський уряд запустив електронну версію нового інструменту оцінки ТЦ ризику – TP-R form (Transfer pricing report). Платники податків за допомогою цього сервісу до кінця вересня 2020 року мають подати інформацію щодо трансфертного ціноутворення за 2019 рік.

Процедура подання, яка була раніше

До 1 січня 2020 р. польським платникам податку необхідно було подавати спрощений звіт щодо трансфертного ціноутворення - форму CIT-TP (Corporate Income Tax –Transfer Pricing) у якості додатку до податкової декларації. Дана форма подавалася суб’єктами, які зобов’язані готувати документацію з ТЦ та чиї доходи/витрати за відповідний фіскальний період перевищували 10 млн євро. Основною метою заповнення та подачі такої форми було інформування податкових органів про операції між пов’язаними особами, а також зазначення інформації щодо інших суттєвих подій, у яких брав участь платник, зокрема операцій з контрагентами з низькоподаткових юрисдикцій.

Згадана форма включала наступну інформацію про платника:

• ідентифікаційні дані платника;
• визначення зв’язків та платника;
• інформація щодо пов’язаних осіб;
• основна діяльність платника та функціональний профіль;
• інформації щодо реструктуризації;
• операції з пов’язаними особами або контрагентами, зареєстрованими у низькоподаткових юрисдикціях.

Розширення обсягу інформації та переведення в онлайн

Нова електронна форма TP-R (Transfer pricing report), яка прийшла на заміну раніше використовуваної,  значно розширює вимоги по розкриттю інформації щодо контрольованих операцій. Інформація, яка має буде надана в  TP-R form  стосується не тільки опису операцій та діяльності компанії, а також охоплює широкий спектр показників рентабельності. Форма доступна лише в електронному вигляді та має бути заповнена протягом 9 місяців з дати закінчення відповідного фінансового року.

Платникам спершу необхідно буде вказати загальну інформацію про свою діяльність, включно з фінансовими показниками, такі як чиста рентабельність, валова рентабельність, рентабельність активів та капіталу тощо. Далі необхідно розподілити контрольовані операції за категоріями (їх можна знайти у переліку, визначеному Міністерством фінансів Польщі). Такі категорії включають, наприклад:

• купівлю-продаж готової продукції від або на користь повноцінного виробника, виробника з обмеженим ризиком;
• продаж товарів дистриб’ютором з обмеженим ризиком;
• надання послуг давальницького виробництва;
• послуги комісіонера;
• агентські послуги з продажу товарів та продукції;
• отримання або надання послуг з низькою доданою вартістю;
• фінансові операції;
• операції з нематеріальними активами.

Фінансові операції включають такі категорії:

• надання капіталу у будь-якій формі (позики, випуск облігацій тощо);
• cash pooling;
• гарантії;
• депозити;
• страхування;
• інші фінансові транзакції, такі як факторинг, хеджування тощо.

Щодо операцій з нематеріальними активами, вони можуть включати:

• купівлю-продаж НМА;
• внески НМА у статутний капітал;
• надання обмежених прав по торговельним маркам;
• ноу-хау, патенти та інші НМА.

Варто зазначити, що така категоризація має бути вказана також для операцій нижче порогового значення, визначеного польським законодавством для документації з трансфертного ціноутворення (10 млн євро для операцій з матеріальними товарами та активами, фінансових операцій та 2 млн євро для операцій надання послуг та іншого роду операцій), або для тих компаній, що звільнені від зобов'язання підготовки документації з ТЦ. Це фактично означає, що всім компаніям, навіть тим, що звільнені від обов’язку подання документації, необхідно здійснити функціональний та економічний аналіз,  аби правильно класифікувати свої операції.

Нова форма звітності вимагає від польських платників вже на момент подання розкрити інформацію щодо використаних методів трансфертного ціноутворення та результатів проведених порівняльних досліджень, зокрема:

• інформацію про ціни у контрольованих операціях;
• обрану для дослідження сторону;
• показники рентабельності за умов їх використання;
• використані для порівняльного дослідження джерела інформації;
• стратегію такого дослідження;
• проведені коригування та фінальні результати.

Відтак, цей розділ передбачає досить широкий опис фінансової інформації по контрольованим операціям. Ця ж інформація вимагається і від компанії-нерезидента, якщо саме її  було обрано в якості сторони для дослідження.

Таким чином, польські податкові органи матимуть змогу отримати та формувати великий обсяг цілісної інформації з метою оцінки ТЦ-ризику, а польським платникам необхідно буде докласти більше зусиль для підготовки цього звіту. Слід зазначити, що неподання форми TP-R, подання невірної форми або подання її після закінчення встановленого терміну тягне за собою значні штрафні санкції у розмірі 720 штрафних одиниць: максимальна сума штрафу може досягати 5,4 млн євро.

Які наслідки

Українським платникам податків при здійсненні операцій із пов’язаною особою – резидентом Польщі необхідно врахувати розширені вимоги до інформації з ТЦ, що буде повідомлятися їх контрагентами до податкового органу. З урахуванням, що строки подання звітності про КО  відтепер збігаються в наших країнах, варто узгодити підходи до аналізу та методологію ТЦ щодо обґрунтування відповідності операції принципу «витягнутої руки» з обох сторін.

Світова тенденція щодо глобальних прозорих податкових взаємовідносин, активізація обміну податковою інформацією та проведення спільних перевірок податковими органами різних країн потребують уваги міжнародними групами компаній та мають враховуватись при формуванні політики з ТЦ.

Анастасія Міщенко, консультантка групи ТЦ KPMG в Україні