Розсилаєте запрошення на заходи? А податкова вважає їх безоплатною послугою.

Бізнес-реалії часто зумовлюють необхідність використовувати різноманітні маркетингові інструменти: як  традиційну рекламу, так і розіграші, безоплатні роздачі продукції чи рекламних брошур, флаєрів і т.д.

В свою чергу, податкові органи останнім часом почали звертати особливу увагу на товари та послуги, що надаються безоплатно, а висновки перевірок щодо податкових наслідків таких операцій інколи бувають неоднозначними.

Зокрема, за обставинами однієї із судових справ організатор концерту, поряд із продажем квитків, також надсилав особам, залученим до підготовки концерту, безоплатні запрошення на захід. Вважаючи такі запрошення безкоштовно наданою послугою, податковий орган прийшов до висновку про заниження платником податкових зобов’язань з ПДВ. Податковий орган, а також суди першої та апеляційної інстанції, виходили з того, що передача запрошення на концерт призводить до отримання запрошеною особою нематеріального блага у вигляді можливості доступу на такий захід, тобто є послугою.

Верховний Суд, аналізуючи дану справу, прийшов до наступних висновків:

1. Суди фактично ототожнили поняття «запрошення» та «квиток» та дійшли висновку, що реалізацію (передачу) виданих платником запрошень слід вважати безоплатним наданням послуг;
   
2. У певних випадках запрошення на захід (зокрема, концерт) дійсно слід вважати формою квитка, який не передбачає компенсації, оскільки метою видачі такого запрошення є саме безоплатне надання певної послуги. Разом з тим, у деяких випадках запрошення надаються задля забезпечення іншої мети (зокрема для приймання участі у з’їзді, конференції, зборах тощо), яка може взагалі не передбачати надання суб`єктами господарювання певних послуг один одному;
3. Судам слід враховувати, що превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми), як один із принципів бухгалтерського обліку, пронизує і податковий облік;
4. У межах даної справи судами попередніх інстанцій не було з`ясовано, чи були реалізовані (надані) запрошення з метою забезпечення власної господарської діяльності з організації концертних заходів (зокрема, висвітлення в медіа, забезпечення безпеки тощо), чи з метою саме надання послуги з перегляду концерту.

В результаті, Верховний Суд направив дану справу на новий розгляд для з’ясування, якою все-таки була мета платника при розсиланні запрошень на захід. Детальніше в Постанові Верховного Суду від 03.02.2020 р у справі №826/7356/18 (за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua/Review/87388415)

Отже, критерій розмежування, на який насамперед звертає увагу суд, – чий інтерес першочергово задовольняється шляхом такого безоплатного надання – бізнес-мета підприємства чи інтереси споживача?

Якщо обставини явно вказують, що безоплатна роздача спрямована саме на маркетингові цілі підприємства, підстав говорити про безоплатне постачання товарів чи послуг немає.

Тому, хоча дана справа стосується вузького питання щодо податкових наслідків безоплатних запрошень на заходи, висновки Верховного Суду можуть бути корисними для захисту від можливих претензій податкових органів і у випадках використання подібних маркетингових інструментів.