Джерело: Ліга Закон

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду ухвалив постанову від 21.02.2020 р. у справі № 826/17123/18 щодо можливості оскарження прийнятого за наслідками документальної перевірки податкового повідомлення-рішення з підстав допущених контролюючим органом процедурних порушень при призначенні та проведенні такої перевірки, зокрема у разі якщо допуск до перевірки відбувся.

Протягом останніх років у судовій практиці, в тому числі у Постановах Верховного Суду, які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України») враховуються судами при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суди дотримувались наступної позиції:

• саме на етапі допуску до перевірки суб`єкт господарської діяльності може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе;
• допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної виїзної або фактичної перевірки.

Ці висновки були зазначені у багатьох судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій, а також і в Постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року (справа № 804/1113/16), від 24 травня 2019 р. (справа № 826/16221/15), від 3 жовтня 2019 р. (справа № 820/850/16), від 16 жовтня 2019 р. (справа № 820/11291/15), від 22 листопада 2019 г. (справа № 815/4392/15) тощо.

Тобто існувала усталена позиція суддів, що у випадку якщо платник податків здійснив допуск податкового органу до податкової перевірки, він фактично втрачав своє право на оскарження податкових повідомлень-рішень на підставі допущення процедурних порушень щодо призначення такої перевірки, оскільки на думку судів допуск до перевірки, нібито, означав згоду з її призначенням і проведенням.

Проте судова палата Верховного Суду у Постанові, що аналізується, дійшла до наступного висновку: «Недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки є правом, а не обов`язком платника податків, а тому реалізація права на судовий захист своїх прав та інтересів не може перебувати у залежності від використання особою своїх прав на їх позасудовий захист».

Відтак, з урахуванням наведеного, судова палата в цій справі відступила від висновків, які викладено в постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року (справа № 804/1113/16), від 24 травня 2019 р. (дело № 826/16221/15), від 3 жовтня 2019 р. (справа № 820/850/16), від 16 жовтня 2019 р. (справа № 820/11291/15), від 22 листопада 2019 г. (справа № 815/4392/15) тощо, та сформулювала нові правові висновки, відповідно до яких:

• незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень.
• при цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Таким чином, Верховний Суд даною постановою вчергове реалізував та наголосив на завданні адміністративного судочинства в частині ефективного захисту прав, свобод та інтересів платників податків від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, надавши платникам можливість оскаржувати податкові повідомлення-рішення з підстав процедурних порушень при призначенні та проведенні перевірки.

Наталія Мусієнко, старший юрист і Артур Горголюк, юрист KPMG Law Ukraine