Джерело: Mind

Законопроектом № 1210 про внесення змін до Податкового кодексу України (ПК) пропонується принципово нова для податкового законодавства України процедура взаємного узгодження (ПВУ). Вона має стати додатковим інструментом захисту платників у випадку, коли дії або рішення податкових органів не відповідатимуть положенням угоди (конвенції) про уникнення подвійного оподаткування.

Що мається на увазі під «взаємним узгодженням»? Проілюструємо прикладом. Індивідуальною податковою консультацією ДФС України у Києві роз’яснила порядок оподаткування податком на доходи нерезидентів щодо виплат нерезиденту орендної плати за надання в строкове платне користування кранів. Так, податкові органи дійшли висновку, що платежі за користування промисловим обладнанням і сплату оренди у Польщі необхідно розглядати як роялті та обкладати податком на доходи нерезидентів в Україні за ставкою, що передбачена Конвенцією.

Звичайно подібне тлумачення та потенційне донарахування податкових зобов’язань і штрафів можна оскаржувати у суді. Так, суд у відповідній справі вказав, що податкова помилково ототожнює виплати резиденту Польщі за оренду обладнання для виробництва як «роялті».

Якщо зазначений законопроект буде прийнятий і процедура взаємного узгодження набере чинності, бізнес матиме не тільки судовий, а й альтернативний шлях вирішення питання у подібних ситуаціях.

Водночас, запроваджуючи нові механізми, держава буде зобов’язана забезпечити їх дієвість з метою реального узгодження понять та термінів, тлумачення будь-яких положень угод (конвенцій) про уникнення подвійного оподаткування, кваліфікації доходів або майна для цілей оподаткування тощо. А з імплементацією відверто хороших норм у нас є завжди питання – підзаконні нормативно-правові акти не приймаються часто, або ж тлумачать відповідну норму ПКУ розширено.

Як працюватиме процедура взаємного узгодження?

Заяву про розгляд справи за ПВУ зможе подати особа, яка вважатиме, що вона оподатковується або буде оподатковуватись податком, який суперечитиме положенням угоди (конвенції) про уникнення подвійного оподаткування. Разом з тим особа матиме право на подання відповідної заяви лише у випадку, якщо він передбачений чинною угодою (конвенцією).

Законопроектом № 1210 передбачається, що заява з описом обставин, що свідчать про можливість порушення прав платника податків, підлягає поданню до Міністерства фінансів України до початку або після проведення податкової перевірки (у тому числі з питань трансфертного ціноутворення).

Для першого випадку законодавець не визначає строк для звернення із заявою про розгляд справи за процедурою взаємного узгодження, а щодо другого – передбачається одразу два процесуальні строки.

Так, платник, який оскаржив результати податкової перевірки в адміністративному порядку, має 10 робочих днів, які відраховуються від дня отримання відповідного рішення, для подання до Мінфіну  заяви про розгляд справи за ПВУ. Про такі обставини доцільно буде також повідомити контролюючий орган, який прийняв податкове повідомлення-рішення. Адже, у разі отримання податковою відповідного повідомлення про подану заяву, грошові зобов'язання про які у ній йдеться, вважатимуться неузгодженими аж до дня завершення її розгляду, або до дати направлення повідомлення про відмову у прийнятті такої заяви.

Мінфін матиме 60 робочих днів з моменту отримання такої заяви для прийняття рішення про її розгляд чи відмову в ньому.

Якщо ж податкове повідомлення-рішення не оскаржується в адміністративному або судовому порядку, а грошове зобов’язання набуло статусу узгодженого, то платник може подати заяву про розгляд справи за ПВУ протягом 1095 календарних днів з дати узгодження такого зобов’язання.

Чим розпочинається ця процедура?

Після відкриття ПВУ Мінфін має звернутися до компетентного органу держави, з якою Україна уклала угоду (конвенцію) про уникнення подвійного оподаткування (щодо положень якої подано заяву). До консультацій з компетентним органом іншої країни у разі необхідності можуть залучатися представники платника податків.

Про результати проведених консультацій Мінфін повідомляє платника податків та податковий орган у письмовій формі. На жаль, законопроект не закріплює строк розгляду справи Мінфіном, що на наш погляд потребує уточнення в наступних редакціях.

Важливою умовою ефективності цієї процедури є питання виконання податковим органом рішення Мінфіну, прийнятого за результатами розгляду заяви за ПВУ. У цьому разі передбачається, що податковий орган:

• не має права приймати будь-які рішення, які протирічать домовленостям, досягнутим в рамках ПВУ;
• зобов’язаний забезпечити реалізацію досягнутих домовленостей, у тому числі шляхом перегляду узгоджених податкових зобов’язань в адміністративному порядку;
• зобов’язаний скасувати податкове повідомлення-рішення, що було прийнято на підставі висновків проведеної перевірки.

Які нюанси слід урахувати?

Проходження ПВУ виключає можливість оскарження рішення податкового органу в адміністративному порядку, але не позбавляє платника податків права звернутись до суду. У той же час, якщо платник податків оскаржує податкове повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку, одночасно розглядати справу за ПВУ забороняється.

Одним з позитивних моментів законопроекту є здійснення розгляду заяви Мінфіном, що дає підстави розраховувати на більш об’єктивний підхід до спірної ситуації. 

Разом з тим запропоновані зміни потребують уточнення ключових питань для попередження випадків зловживання процедурою представниками державних органів. Зокрема, потребує визначення загальний строк проведення ПВУ, відсутність якого може спричинити необґрунтовано довготривалий розгляд заяви. Сама ж процедура взаємного узгодження може бути дієвим та ефективним механізмом захисту прав і законних інтересів платника податків, а також ще одним вірним кроком України на шляху до успішної інтеграції з Європейським Союзом.

Андрій Качковський, юрист KPMG Law Ukraine, адвокат