Відновлювана енергетика росте, як і викопне паливо. Світове енергоспоживання б’є рекорди

У 2024 році світове енергопостачання зросло на 2% завдяки збільшенню попиту на всі види енергії, до того ж, країни, що не входять до ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку – Organisation for Economic Co-operation and Development), домінували як за часткою, так і за темпами щорічного зростання. Викопні види палива продовжують бути основою енергетичної системи, складаючи 86% енергетичного балансу. Ці та інші енергетичні тенденції за 2024 рік представив Energy Institute (EI) спільно з Kearney та KPMG у 74-ому щорічному «Статистичному огляді світової енергетики 2025» (англ. – Statistical Review of World Energy).

Щорічний огляд Statistical Review of World Energy 2025 показує, що глобальна енергетика входить у період турбулентності, де переплітаються зростаючий попит, технологічні зміни та геополітичні ризики. Звіт виокремлює вісім ключових тенденцій, які формуватимуть картину світової енергетики найближчими роками. 

Сонячна та вітрова генерація зросли на 16% – це найшвидше зростаючі сегменти енергосистеми. Попит на енергію зростає швидше, ніж здатні забезпечити відновлювані джерела. Це ставить під загрозу кліматичні зобов’язання та змушує країни балансувати між зеленим переходом і реальністю дефіциту.

Електрика стає головним драйвером майбутнього розвитку енергетики. Її попит зростає удвічі швидше, ніж загальне енергоспоживання, особливо завдяки масовій електрифікації Китаю.

США вийшли на позицію найбільшого виробника нафти й газу, зменшуючи вплив ОПЕК на ціноутворення. Гнучкість американського сланцевого видобутку дозволяє швидко реагувати на ринкові сигнали, тоді як Європа поступово знижує як споживання, так і видобуток. На тлі цього світова переробка зміщується в бік Близького Сходу та Азії, де зростає нова потужна інфраструктура. Європейські ж НПЗ скорочуються і, найімовірніше, вже не відновляться, що лише підсилює тренд до плато глобального попиту на нафту.

Попри падіння частки вугілля в енергобалансі: мінус 2% в Китаї у 2024 році, мінус 7% у Європі та мінус 3% в США, абсолютний попит зростає у багатьох регіонах. Вугілля залишається фактором, що не дає остаточно закрити «стару епоху» енергетики. У часи геополітичної турбулентності країни дедалі частіше роблять ставку на енергетичний суверенітет, а не на кліматичні цілі. Тому Китай, Індія та США зберігають вугілля в енергостратегіях як інструмент безпеки й конкурентоспроможності.

Вторгнення Росії в Україну радикально перекроїло глобальні енергопотоки. Європа скоротила залежність від російського газу, компенсуючи нестачу постачанням із США, Близького Сходу та Норвегії, а також завдяки підвищеній енергоефективності й розвитку відновлюваних джерел. Водночас російська нафта й газ переорієнтувалися на схід, насамперед до Індії та Китаю, які отримують сировину на вигідних умовах.

Ринок продемонстрував дивовижну швидкість адаптації: скраплений природний газ (LNG) із США та Катару стабілізував постачання в Європу, тоді як Азія повернула собі традиційну роль головного енергетичного хабу. Це означає формування нової карти енергетичної геополітики, де гнучкість і диверсифікація стають ключовими активами для національної безпеки.Ціни на ключові енергетичні товари стабілізувалися після періодів шоку, проте залишаються вразливими до політичних і економічних криз.

На відміну від турбулентних 2022-2023 років, у 2024-му ціни на нафту й газ були відносно стабільними. Водночас поступове підвищення квот на видобуток у країнах OPEC+ створює ризик нових цінових коливань. Якщо пропозиція перевищить попит, ринки можуть зіштовхнутися зі спадом цін, навіть попри офіційні домовленості картелю. Це підкреслює: стабільність на енергетичному ринку й надалі залишатиметься умовною й крихкою.

Світ увійшов у фазу «хаотичного» енергопереходу – процесу, який відбувається нерівномірно й непередбачувано. Зростання глобального попиту на енергію накладається на фінансові виклики та геополітичні кризи, створюючи атмосферу невизначеності. Водночас ця нестабільність відкриває нові можливості: для країн – зміцнити енергетичну безпеку, для бізнесу – знайти конкурентні ніші, для інвесторів – переосмислити ризики та точки зростання.

«Лідерам необхідно відмовитися від ілюзії лінійного прогресу та навчитися працювати з комплексністю. Стратегічні рішення мають базуватися не лише на гучних заголовках, а на реальних даних і довгострокових трендах», – зазначають автори огляду Statistical Review of World Energy 2025.