Джерело: Mind.ua
Катаклізми – епідемії, стихійні лиха, військові конфлікти – завжди породжують хвилю шахрайств. Вже з перших тижнів війни як в Україні, так і за кордоном аферисти намагаються заробити на нещастях жертв війни або прагненнях інших людей допомогти таким постраждалим від війни.
Здебільшого, схеми шахрайства не нові – вони полягають у привласненні коштів або майна, зібраного під виглядом допомоги постраждалим або військовим. Можуть відрізнятися способи того, яким чином шахраї намагаються дістатися потенційної жертви, уявне призначення збору коштів, ролі, яку відіграють шахраї або частка привласнених коштів.
Навіть поверхневий огляд інформаційних ресурсів та соціальних мереж дає розуміння основних п`яти типів шахрайства, жертвами яких стають як громадяни, так і бізнес:
Тип перший
Найрозповсюдженим видом шахрайства стали фейкові збори грошей на забезпечення ЗСУ, такі як збір на автомобілі, дрони, тепловізори тощо, збір коштів на лікування поранених військових та цивільних, які постраждали від війни. Такі оголошення швидко набувають розголосу в соціальних мережах. Як правило, шахраї публікують номер банківської карти фізичної особи для збору коштів.
Тип другий
Адресні звернення від різноманітних організацій, які нібито займаються наданням гуманітарної допомоги. Зібрані кошти надалі перераховуються пов’язаним компаніям під виглядом оплати за товарно-матеріальні цінності гуманітарного призначення за суттєво завищеною ціною або взагалі без виконання поставки.
Тип третій
Шахраї використовують інструменти фішингу для отримання доступу до банківських даних постраждалих від війни. Під виглядом відомих міжнародних організацій, які збирають та надають гуманітарну допомогу, у соціальних мережах або шляхом адресних розсилок розповсюджується новина про фіктивну фінансову допомогу, яка надається всім (або деяким групам) українців від міжнародних організацій, щоб викликати довіру у людей. Для залучення допомоги шахраї просять надати персональні банківські дані тих, кому потрібна допомога.
Тип четвертий
Закупівлі обладнання та товарно-матеріальні цінності, зокрема за певними «сірими» схемами, за кордоном активізували іноземних шахраїв. Вже трапляються випадки, коли отримавши передплату, іноземний контрагент перестає виходити на зв’язок, а за адресою «респектабельного» офісу постачальника знаходиться давно покинута будівля.
Тип п'ятий
Збільшилась кількість випадків шахрайства на ринку оренди житла та організації перевезень з тимчасово окупованих або прифронтових територій з огляду на значну кількість переселенців та біженців та відповідне зростання попиту. Шахраї просять передплату за перевезення або оренду житла та зникають.
Жертвами останньої схеми переважно стають фізичні особи, а бізнес, що прагне бути соціально відповідальним, найчастіше потерпає від фейкових зборів коштів. Особливо вразливими стають компанії у випадках, коли учасником шахрайської схеми стає хтось з працівників, який має повноваження з розгляду та погодження відповідних запитів на надання допомоги.
Перелік шахрайських схем не є вичерпним, а звести ризики шахрайства нанівець навряд чи можливо, втім існує низка профілактичних заходів, які дозволять попередити або своєчасно виявити відповідну загрозу.
Регламентація процедур надання допомоги
У першу чергу бізнесу слід чітко врегулювати питання надання допомоги у внутрішніх регламентах, визначивши цільове призначення, за яким компанія надає допомогу, обмеження повноважень щодо прийняття рішень про надання допомоги, а також порядок встановлення розміру відповідного бюджету та контролю його використання. Додатковим захисним механізмом може бути створення в компанії колегіального органу, що буде розглядати всі запити про надання допомоги.
Спосіб надання допомоги
Важливо обирати способи надання допомоги, яким притаманний низький ризик шахрайства. Так, наприклад, самостійна закупівля та подальша передача кінцевим набувачам допомоги усуває будь-яких проміжних учасників.
Надання допомоги в натуральній формі загалом є менш вразливим до ризиків шахрайств, оскільки компанія самостійно контролює процес закупівлі, ціни закупівлі, якість та комплектність придбаних товарно-матеріальних цінностей.
Також треба пам`ятати про перевірку постачальників, адже у випадку самостійної закупівлі, як правило, номенклатура, ринок, постачальники будуть відрізнятися від звичних для повсякденної діяльності компанії. Отже доречним буде впевнитись, що компанія має справу з виробниками та офіційними дистриб’юторами, які довгий час працюють на відповідному ринку та мають надійну репутацію.
Перевірка контрагентів
Втім, зрозуміло, що у певних випадках у компанії немає можливості самостійно придбати матеріальні цінності або надати допомогу безпосередньо кінцевим отримувачам, а тому прийдеться покладатися на посередників, якими можуть бути благодійні організації, волонтери тощо. У такому випадку важливо ретельно перевірити, з ким збираєтесь мати справу. Йдеться не тільки про встановлення реєстраційних даних, інформації про засновників, а ще й про аналіз репутації та попереднього досвіду – публічні джерела та соціальні мережі сьогодні можуть надати достатньо інформації для базового скринінгу контрагента. Не зайвим буде також запросити рекомендації від інших осіб, що надавали допомогу, а також звіти та підтвердження надання допомоги кінцевим набувачам.
Якщо компанія планує направляти грошові кошти благодійній організації або волонтерам для закупівлі товарів або послуг, варто зрозуміти, чи володіють останні необхідним досвідом та компетенціями для організації відповідної закупівлі, наскільки прозорі процедури закупівлі. За наявності будь-яких сумнівів щодо порядності та компетентності осіб, які здійснюють збір коштів, краще розглянути альтернативні можливості надання допомоги.
