• Олена Макаренко, Автор |

Джерело: Сommercial Property

    Залежно від галузі, від недоброчесних дій працівників компанії можуть втрачати від 5% до 15-30% від обороту. Водночас будь-яка криза збільшує ризики шахрайства. Однак, як зазначає Олена Макаренко, партнерка, консультаційні послуги, керівниця групи форензік і напряму сталого розвитку та ESG, KPMG в Україні, такий період – це також слушна нагода для бізнесу розробити чи оновити матрицю ризиків і відбудувати систему внутрішніх контролів і сценарії протидії.

Зважаючи на те, що через воєнні дії чимало бізнесів переналаштовують роботу, змінюють операційні процеси, шукають нових контрагентів, відбувається ротація кадрів тощо – чи є це передумовою для збільшення ризиків корпоративного шахрайства?

Будь-яка криза збільшує ризики шахрайства, тому компанії мають докладати більше зусиль, щоб відбудувати або посилити внутрішню систему контролів. Наприклад, якщо в компанії вже є матриці ризиків, то в кризу гарна нагода їх проаналізувати та, за необхідності, переглянути, знайти недоліки й вибудувати нові сценарії протидії. 

Тож цей час змін може стати періодом, коли компанії можуть вирішити проблеми з корпоративним шахрайством, якщо такі ризики були в їхньому бізнесі?

Ми зазвичай пропонуємо використовувати час змін собі на користь. Особливо зараз компанії переглядають свої бізнес-процеси з огляду на операційні зміни. Водночас ми рекомендуємо переоцінити й контрольні процедури, які є в цих бізнес-процесах. Це слушна нагода, щоб переглянути підходи до ідентифікації та оцінки ризиків, проаналізувати недоліки й переваги контрольного середовища, посилити, де необхідно, але й відмовитися від контролів, які працювали неефективно. 

В чому особливості та складнощі форензік-аудиту девелоперських і будівельних компаній?

Форензік-аудит – некоректне поняття. У міжнародному загальноприйнятому діловому світі аудит – це перевірка фінансової звітності, тому застосовувати поняття аудиту до форензіку неправильно. Форензік на відміну від аудиту, який працює з фінансовою документацією, аналізує бізнес-процеси, контрольні процедури та первинні документи. Ми здебільшого сфокусовані на «слабких місцях» у бізнес-процесах і контрольних процедурах. 

Особливість форензік-аналізу для девелоперських і будівельних компаній в тому, що ця галузь вимагає залучення додаткових вузьких спеціалістів або специфічних знань у цій сфері, наприклад, у питаннях ДБН, нормативних документів у галузі будівництва, або вміння читати проєктну будівельну документацію, яка часто не співпадає з тим, що вже реалізовано. Також у будівельній сфері є свої особливості щодо прийняття робіт – є певні їх види, які можна прийняти на будівельних майданчиках тільки в момент виконання, а не історично. Таких прикладів багато – це специфічна галузь, у тонкощах якої важливо розбиратися, щоб форензік-аналіз був якісним. 

З Вашого досвіду, наскільки часто такі компанії звертаються за форензік-аналізом або ж проводять його самостійно? Можливо, Ви можете порівняти форензік-культуру в Україні та на закордонних ринках?

В Україні до форензік фахівців звертаються, коли в організації вже зафіксовано факт шахрайства, а керівництво зрозуміло, що це сталось. Останнє вкрай важливо, адже світова статистика говорить, що від реалізації факту шахрайства до моменту його фіксування керівництвом проходить у середньому від 12 до 18 місяців. Для будівельної галузі 12-18 місяців – довгий період, адже за цей час проєкт може бути повністю або частково реалізований, а знайти докази шахрайства буде неможливо. 
У розвинутих країнах залучення форензік фахівців на етапі підготовки до будівництва та реалізації проєкту є поширеною практикою, особливо коли йдеться про великі інвестиційні проєкти. 

Чи є статистика по Україні: скільки компанії втрачають від недоброчесних дій працівників?

В Україні немає такої статистики, адже компанії не хочуть розкривати інформацію про факти шахрайства. За грубими підрахунками, від недоброчесних дій працівників у середньому компанії втрачають 5% від обороту, а в деяких галузях – від 15 до 30%. 

Які поради Ви могли б дати девелоперським і будівельним компаніям для попередження корпоративного шахрайства і що робити, коли це виявилось?

Перша порада. Криза – слушна нагода, аби розробити або оновити матрицю ризиків і відбудувати систему внутрішніх контролів, якщо таких не існувало в компанії, та переглянути наявні – для тих, у кого вони є. 

Порада друга. Залучати зовнішніх експертів на початковому етапі будівельного проєкту для того, щоб сторонні фахівці проаналізували мапу ризиків під іншим кутом і звернули увагу на недоліки, які керівництво компанії може й не помічати, адже впевнене, що все – під контролем. 

Третя порада. Розробляти, а головне – реалізовувати регулярні контрольні процедури: це привчить не лише керівництво до дисципліни, але й співробітники розумітимуть, що контрольні процедури існують не на папері, а перевірки відбуваються регулярно. Це дасть змогу компаніям знизити ризик шахрайства.

  • Олена Макаренко

    Автор, партнерка, керівниця напряму форензік, керівниця напряму сталого розвитку та ESG, голова Impact Комітету, лідерка KPMG Insight Academy

    Blog articles