Джерело: Економічна правда
У квітні Фонд гарантування вкладів та Міністерство фінансів підписали Договір про порядок перерахування Фондом коштів до Державного бюджету України.
За цілком робочою назвою документу – нетривіальна подія: система гарантування вкладів позбулась багаторічного боргового тягаря, що тягнувся з часів "банкопаду".
Тоді ФГВ виплатив понад 90 млрд грн більш як двом мільйонам вкладників, що дозволило уникнути соціального вибуху та утримало банківську систему від падіння у прірву.
Однак для здійснення цих виплат Фонд гарантування був змушений узяти 80 млрд грн позик у держави та Нацбанку, які були надані під ринкові 9,99% – 14% річних.
Фонд на сьогодні вже повернув більше 47 млрд грн, зокрема, повністю розрахувався з НБУ – і за тілом, і за відсотками. Однак є ще залишок боргу перед Мінфіном – понад 45 млрд грн, на які мають нараховуватись відсотки до 2031 року.
І хоча заборгованість динамічно погашається Фондом, та все ж ці зобов’язання не могли не впливати на його діяльність.
Тому кілька років поспіль тривала робота над оптимальною формулою реструктуризації цього боргу, і напередодні російського вторгнення механізм уже був готовий, оформлений у законопроєкт, і законопроєкт був ухвалений парламентом у першому читанні.
Саме це дозволило оперативно та вчасно внести у документ відповідні зміни, і ухвалити Закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення стабільності системи гарантування вкладів фізичних осіб" уже з урахуванням викликів воєнного стану.
Відповідно до цього закону, борг ФГВ не списується. Погашення відсотків прив’язується до надходжень від стягнення збитків з осіб, причетних до доведення банків до неплатоспроможності, а тіло повертатиметься за рахунок власних надлишкових коштів Фонду гарантування, що перевищують резерв, необхідний для покриття ризиків.
Що це дає банкам та їхнім клієнтам?
По-перше, після реструктуризації боргу Фонд гарантування вивільнив свої кошти, які до цього спрямовував на погашення заборгованості.
А це, в свою чергу, дозволило на час війни встановити стовідсоткові гарантії за вкладами, не "залазячи до кишень" банків. Адже Законом не передбачено підвищення регулярних внесків банків.
Крім того, реструктуризація зробила можливим підвищення гарантованої суми вкладів з довоєнних 200 000 грн до 600 000 грн через три місяці після завершення воєнного стану.
Запровадження стовідсоткових гарантій у відповідь на кризові явища – поширена практика у розвинутих країнах світу. Коли необхідний дієвий спосіб збереження балансу у банківській системі, система гарантування бере на себе частину ризиків і таким чином гасить пожежу ще на початковому етапі.
Крім того, це заспокоює паніку і демонструє усім учасникам ринку: банківська система контрольована, прогнозована, система гарантування вкладів залишається стабільною та має усі необхідні ресурси.
Водночас, за рекомендаціями Міжнародної асоціації страховиків депозитів, цей крок має бути тимчасовим, лише на кризовий період, щоб не провокувати ризиковану поведінку банків та клієнтів.
Крім того, розширення гарантій за вкладами виправдане лише тоді, коли в країні налагоджені сильні пруденційний нагляд та ефективна система врегулювання неплатоспроможності. В Україні обидві ці умови реалізовані.
Завдяки тому, що Фонд гарантування у роки попередньої кризи повністю виконав свої зобов’язання перед вкладниками, у суспільстві сформувалось розуміння того, що при неплатоспроможності банку чи його ліквідації вкладники отримають свої кошти в межах гарантованої суми.
Крім того, Фонд гарантування без жодних проблем здійснює виведення з ринку двох великих банків, що розпочалось після початку повномасштабного вторгнення росії, що ще раз підтверджує здатність системи гарантування виконувати свої зобов’язання перед вкладниками і зміцнює довіру суспільства до банківської системи.
Також за минулі роки був суттєво посилений банківський нагляд.
Як наслідок, ми спостерігаємо досить несподівану ситуацію, несхожу на минулі кризи в українському банківському секторі. Ми не тільки не бачимо відтоку коштів фізичних осіб з банків, а навпаки, фіксуємо зростання на 10,8% за перший квартал.
Так станом на 1 лютого 2022 року сума залишків складала 713,5 млрд грн, станом на 1 березня 2022 року вона зменшилась до 705,3 млрд грн, а вже на 1 квітня 2022 року відбулось суттєве зростання до 767,8 млрд грн.
Не в останню чергу у цьому є заслуга системи гарантування вкладів.
Що далі?
Нині банківський сектор та система гарантування прораховують подальші перспективи. І готуються до усіх можливих викликів, що можуть постати через російську агресію.
Ще до початку повномасштабної війни Фонд гарантування динамічно рухався до того, щоб повністю стати на рейки європейського регулювання в сфері системи гарантування вкладів.
Але наразі складно уявити, чи хоч один європейський страховик за вкладами працював у подібних умовах – в умовах воєнного стану, суттєвого падіння економіки та інших викликів, що виникають внаслідок російської агресії.
І тут уже ФГВ після закінчення війни зможе ділитись з європейськими колегами досвідом на кшталт "моделі роботи ФГВ в умовах гіперкризи".
