Джерело: The Page
У світі та зокрема в Європейському Союзі відбуваються фундаментальні структурні зміни в підходах ведення бізнесу, в регуляторній політиці. І що важливо цього разу, це зміни, які вже мають і матимуть ще більший вагомий вплив на бізнес. У грудні 2019 року Європейська комісія ухвалила Green Deal або "Європейський зелений курс" – програму дій, в основі якої лежить прагнення Європи стати першим у світі кліматично-нейтральним континентом до 2050 року. Україна відреагувала на новий курс Європи миттєво, а питання зеленого курсу було серед найважливіших на політичному порядку денному України впродовж 2020 року. Про переваги, можливості, загрози та ризики говорять державні органи, громадськість, експерти, бізнес. Бізнес найбільше турбують саме загрози – для торгівлі, експорту, особливо в контексті наміру Європейського Союзу запровадити карбонове коригування імпорту.
Український бізнес поділився на тих, хто намагається втримати бізнес та зосереджується виключно на операційних питаннях, та тих, хто активно глобалізується, є частиною міжнародного ланцюга поставок. Здебільшого саме останніх стосуються зміни щодо політики Green Deal.
Новим етапом зеленої політики став пакет законодавчих ініціатив «Fit for 55», прийнятий 14 липня 2021 року. Це набір пропозицій щодо внесення змін до чинних та впровадження нових правил для досягнення скорочення викидів на 55%. Пакет законодавчих ініціатив ЄС «Fit for 55» значно опредметнює і наближає цілі Європейського зеленого курсу, і містить амбітні кліматичні цілі, такі як:
- скорочення викидів парникових газів (ПГ) мінімум на 55% до 2030 року порівняно з рівнем 1990 року;
- частка відновлюваної енергії має становити понад 32%;
- підвищення енергоефективності щонайменше на 32,5%.
Крім значного впливу і підвищення відповідальності таких секторів, як фінанси, енергетика, транспорт, перевезення, сільське господарство та корпоративне управління, є ціль залучити нові сфери: лісове господарство та біорізноманіття.
Пакет законодавчих ініціатив «Fit for 55» матиме вплив не лише на країни ЄС, але й на всіх сусідів, а особливо на Україну. Яких змін слід очікувати українським компаніям, до яких можливостей і ризиків потрібно організаціям готуватись, які дії вже слід приймати?
Вже відбувається перегляд положень "Системи торгівлі викидами (СТВ) Європейського Союзу", включно зі сферою морського та повітряного транспорту та схемою компенсації та скорочення викидів вуглецю у сфері міжнародної авіації (CORSIA). Найближчими роками буде запроваджена торгівля викидами у нових секторах, таких як автомобільний транспорт та обігрів будівель. Ці положення стосуються українського морського та повітряного транспорту. Україна є серед країн, які першими впроваджують механізми CORSIA. Наші авіакомпанії вже мали порахували викиди від провітряного флоту за 2021 рік і найближчими роками будуть долучені до механізмів компенсації і офсетингу викидів вуглекислого газу. Щодо автомобільного транспорту, то ця ініціатива ще більш проривна і докоріна. Основоположні принципи "Положення про скорочення викидів CO2 транспортними засобами" говорить, про те що в найближче десятиліття в Європі закінчиться ера двигунів внутрішнього згорання (ДВЗ) і використання нафтопродуктів в транспорті. Скоріш за все в Україні спершу накопичяться автомобілі з ДВЗ, як це відбувалось з дизельними автомобілями. Пізніше очікується, що кількість автомобілів з ДВЗ в Україні буде зменшуватись, оскільки Україна взяла на себе зобов’язання наблизитися до європейського законодавства, а автомобільні виробники заявили про відмову від ДВЗ до 2050 року. Відповідно це вплине на логістику, АЗС, СТО та багато інших пов’язаних сфер.
Як показують попередні дослідження, вплив Механізму транскордонного регулювання викидів вуглецю СВАМ, вплине здебільшого на виробників електроенергії та металу, до того ж цей вплив буде обмежений і вибірковий. Скоріш за все, в короткостроковій перспективі більшості українського бізнесу немає, чого хвилюватись. Проте через ланцюг постачальників і клієнтів, товарів і послуг, СВАМ все ж таки матиме вплив і на український бізнес. Вже зараз потрібно думати про управління і зменшення своїх викидів і викидів своїх контрагентів.
Інші документи Пакету законодавчих ініціатив ЄС «Fit for 55» суттєво вплинуть на бізнес країн ЄС, але для українського бізнесу будуть мало відчутні, або матимуть нерівносильний вибірковий вплив – це може, наприклад, вплинути на обсяги лісової біомаси в енергетичному секторі, відновлювальних джерел енергії тощо.
«Зелена хвиля» із Заходу вже інформаційно накрила Україну – бізнес почав усвідомлювати, який це матиме вплив в середньостроковій перспективі на їхню діяльність. Зміни відбуватимуться незалежно від того, чи бізнес експортно орієнтований, чи працює тільки на ринку України. Вже зараз потрібно потурбуватись про оцінку перспектив, можливостей і ризиків. І в першу чергу бізнесу слід навчитися вимірювати і управляти своїми прямими і непрямими викидами парникових газів.
Олександр Баськов, менеджер, сталий розвиток та ESG, KPMG в Україні
