Непрацюючі кредити в Україні – поточна ситуація
Джерело: Minfin.com.ua
Високий рівень проблемних кредитів в українській банківській системі є тягарем як для приватних, так і для державних банків. Зменшення рівня проблемних кредитів може стати важливим кроком до вивільнення як капіталу, так і організаційних ресурсів банків для активізації нового кредитування. Після кризи 2008 року рівень проблемних кредитів в Україні залишався на рівні 10-20%, а проблемні кредити були в основному на балансі приватних банків (їх рівень сягав 24-30%). Основною причиною підвищення рівня проблемних кредитів стала девальвація гривні з 5 до 8 гривень за долар США у 2008 році та деномінація більшої частини корпоративних кредитів та іпотечних кредитів у доларах США. Після 2013-2014 рр. ситуація загострилася, оскільки через політичні причини гривня девальвувала до 25-30 грн/дол. США, багато підприємств втратили свої активи в ОРДЛО (окремі райони Донецької та Луганської областей) та в Криму. Раніше ці регіони формували значну споживчу базу для багатьох українських компаній. Крім того, оскільки російський ринок був фактично закритий для більшості позицій імпорту з України, багато українських компаній не змогли вчасно замістити ринки збуту, а отже почали виникати затримки в обслуговуванні боргу.
Іншою причиною підвищення рівня проблемних кредитів в українській банківській системі протягом 2015–2017 років було те, що Національний банк України доклав значних регуляторних зусиль для очищення банківського сектору: в результаті кількість банків в Україні скоротилася вдвічі, а найбільший банк (Приватбанк) було націоналізовано через високий рівень кредитування пов’язаних осіб та непроведення додаткової капіталізації.
Усі ці фактори призвели до різкого зростання рівня проблемних кредитів до 60% у державних банках та 40% у міжнародних банках у 2015-2017 роках.
Більшість міжнародних та приватних банків знизили рівень непрацюючих кредитів до однозначних цифр відразу після того, як було посилено регуляторні вимоги, і, як наслідок, загальна частка непрацюючих кредитів в банківській системі України знизилася, перебуваючи протягом 2018–2021 років у межах 30-40%. На даний момент показник непрацюючих кредитів у приватному секторі банківської системи України (крім російських банків) становить приблизно 10%. Натомість більшість непрацюючих кредитів знаходяться на балансах державних (Приватбанк, Ощадбанк, Укрексімбанк і Укргазбанк; кредити номінальною вартістю близько 10 млрд дол. США) та російських (Сбербанк (зараз – МР Банк) і Промінвестбанк; кредити номінальною вартістю близько 2 млрд дол. США) банків, на які загалом припадає 89% непрацюючих кредитів у банківській системі.
Найбільше непрацюючих кредитів має Приватбанк (на який припадає майже чверть активів банківської системи України). Однак приблизно 85% непрацюючих кредитів Приватбанку (близько 5,5 млрд дол. США) пов’язані з операціями колишніх акціонерів. Якщо ж їх виключити, то загальний рівень непрацюючих кредитів у державних банках оцінюється в близько 4,5 млрд дол. США. Наразі керівництво державних банків розглядає можливість продажу більшості цих непрацюючих кредитів протягом 2022–2023 років.
Чому державні банки планують продати більшість своїх непрацюючих кредитів протягом 2022–2023 років?
У квітні 2020 року Кабінет Міністрів України дав «зелене світло» державним банкам на продаж непрацюючих кредитів за ціною, нижчою за їх номінальну вартість. До цього не існувало конкретного правового поля для таких операцій, і тому держбанки вдавалися до інших методів (реструктуризації, звернення стягнення) замість продажу прав вимоги.
Протягом останніх півтора року державні банки розробляли та затверджували внутрішні процедури, щоб уможливити продаж непрацюючих кредитів на голландських аукціонах. Сьогодні ситуація виглядає так, що більшість державних банків вже завершили ці процедури, і всі вони застосовуватимуть майже однаковий підхід до продажу непрацюючих кредитів, а їх подальші дії будуть такими:
- в першу чергу будуть проведені англійські аукціони, на яких відправною точкою буде номінальна вартість непрацюючих кредитів. Швидше за все, на таких аукціонах ми не побачимо попиту з боку інвесторів. Перші англійські аукціони були оголошені у листопаді 2021 року Укрексімбанком та Ощадбанком та не знайшли попиту в інвесторів.
- далі будуть проведені голландські аукціони – орієнтовно по два-три аукціони по кожному непрацюючому кредиту. Під час першого голландського аукціону, ймовірно, буде встановлюватися мінімальну ціну з невеликим дисконтом від номінальної вартості кредиту. Під час другого та/або третього аукціонів можна очікувати значних дисконтів. Кожен банк застосовуватиме свій власний підхід до визначення кількості голландських аукціонів та мінімальних цін, але загалом цей підхід має бути схожим на той, який застосовував Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в Україні під час продажу непрацюючих кредитів банків-банкрутів протягом 2017–2021 років (від двох до трьох етапів знижок від номінальної вартості непрацюючих кредитів, які реалізовувались через голландські аукціони).
- ми очікуємо, що корпоративні непрацюючі кредити номінальною вартістю понад 5-10 млн дол. США будуть продані на індивідуальній основі, а менші корпоративні та споживчі непрацюючі кредити будуть об’єднюватися в пули.
Протягом 2017–2021 років Фонд гарантування вкладів фізичних осіб був найактивнішим продавцем непрацюючих кредитів в Україні. Оскільки в цей час ринок непрацюючих кредитів тільки зароджувався, професійних інвесторів, зацікавлених у придбанні непрацюючих кредитів, було мало. Відсутність міжнародних інвесторів була ще одним несприятливим фактором на стороні попиту та причиною того, що остаточні ціни на непрацюючі кредити, які реалізувалися Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, іноді сягали 0,8% від їх номінальної вартості. Відсутність міжнародних інвесторів у поєднанні зі значною пропозицією непрацюючих кредитів з боку державних банків протягом 2022–2023 років дає підстави припускати, що ціни угод залишаться низькими. Ми вважаємо, що перші міжнародні інвестори, які ризикнуть вийти на цей ринок, можуть отримати вигоду від купівлі активів у нижньому діапазоні вартості, а більш високий діапазон цін буде досягнуто в міру того, як на ринок виходитиме все більше інформованих міжнародних інвесторів. Збільшення кількості міжнародних інвесторів також стимулюватиме місцевих інвесторів проводити відповідні процедури комплексної перевірки (due diligence) при формуванні цінових пропозицій.
Підводні камені та стратегії виходу на ринок
У 2019 році введено в дію новий Кодекс України з процедур банкрутства. Експерти визнали цей кодекс «прокредиторським» і вигідним з точки зору підвищення інтересу міжнародних інвесторів до виходу на місцевий ринок непрацюючих кредитів. Проте міжнародні інвестори повинні враховувати низку підводних каменів при виході на ринок і формулюванні своєї стратегії:
- Виходячи з останньої юридичної практики та особливостей поточного податкового середовища, державні банки, швидше за все, вимагатимуть, щоб потенційними покупцями були фінансові установи (це означає, що покупець повинен мати спеціальну ліцензію Національного банку України). Таким чином, будь-який потенційний міжнародний інвестор повинен буде працювати з місцевими юридичними фірмами, що спеціалізуються на непрацюючих кредитах, або створити філію зі статутним капіталом близько 0,2 млн дол. США.
- Незважаючи на те, що був прийнятий новий Кодекс України з процедур банкрутства, в українській судовій системі є багато неочевидних підводних каменів. Отже, в ідеалі міжнародні інвестори повинні виходити на ринок за підтримки сильного українського партнера (юридичної фірми) з досвідом роботи у сфері непрацюючих кредитів.
- Стосовно великих (номінальною вартістю >10 млн дол. США) кредитів та пулів, важливо, щоб перед будь-яким придбанням було проведено належну перевірку (due diligence). Частою є ситуація, коли неплатоспроможний позичальник має кредити, отримані від кількох банків, а тому можливі випадки, коли найцінніший компонент застави вже придбали інші інвестори. Інші великі пакети кредитів можуть вимагати скрупульозної технічної експертизи. Уряд стимулює державні банки до прискорення зменшення ними частки непрацюючих кредитів, в тому числі через продаж прав вимоги. Тому час між проведенням англійських аукціонів та наступними двома-трьома голландськими аукціонами може бути обмежений одним-двома місяцями. Отже, ми рекомендуємо розпочинати процедури перевірки due diligence одразу ж, як тільки банк опублікує інформацію про продаж непрацюючих кредитів на англійських аукціонах у системі SETAM (https://setam.net.ua/, - ймовірно, це буде основний електронний майданчик для продажу непрацюючих кредитів державними банками). Наприклад, Укрексімбанк (на який припадає найбільша частка корпоративних непрацюючих кредитів) уже проводив та/або оголошував англійські аукціони щодо своїх найбільших непрацюючих кредитів у листопаді-грудні 2021 року; Голландські аукціони щодо таких кредитів можна очікувати до кінця зими-початку весни 2022 року, оскільки жоден з проведених англійських аукціонів не був успішним.
Якщо коротко, то 2022 рік, ймовірно, стане роком значних продажів непрацюючих кредитів в Україні саме державними банками. Незважаючи на численні проблеми, пов'язані з виходом на український ринок непрацюючих кредитів, існує значний потенціал до вигідних угод для тих інвесторів, які ризикнуть увійти на український ринок. Однак ми наполегливо рекомендуємо міжнародним інвесторам ретельно підготуватися до виходу на ринок, зокрема:
- вивчити всі застосовні правові аспекти (створення юридичної особи, отримання ліцензії, питання стягнення та примусового виконання, виведення прибутків тощо)
- працювати з надійним місцевим партнером
- проводити належний аналіз непрацюючих кредитів
Ми рекомендуємо уважно стежити за розвитком ринку та розглядати кожен окремий кейс як тільки виходитимуть публікації про відповідні англійські аукціони. Час між англійськими та голландськими аукціонами (один-два місяці) має бути достатнім для проведення належних перевірок (due diligence) та підготовки до участі в аукціоні.