Головні тенденції податкових перевірок Головні тенденції податкових перевірок
Закон № 466-IX
Якби не екстраординарні обставини, головною подією як 2020, так і 2021 року в податковій сфері був би Закон № 466-IX, який, за словами адвоката, керівника практики з вирішення податкових спорів KPMG Law Ukraine Лариси Антощук, є «малою податковою реформою». Більшість змін набрали чинності 23 травня 2020 року, частина - 1 липня, а ряд новел відкладений до 1 січня 2021 року. Пані Антощук поділяє зміни на (1) коригувальні питання адміністрування податків (порядок надання індивідуальних податкових консультацій, відновлення терміну на подання скарги в порядку досудового оскарження податкових повідомлень-рішень, встановлення складової «вини» в податковому правопорушенні, розмір штрафних санкцій, зміни плану-графіку податкових перевірок тощо); та (2) питання, що стосуються безпосередньо оподаткування.
Локдаун і податкові пільги
При цьому Лариса Антощук відзначила сплеск перевірок з питань відшкодування ПДВ: «На тлі заборони на планові перевірки податкова зосередила увагу на позапланових перевірках з питань бюджетного відшкодування ПДВ. Більшість підприємств, які раніше отримували заявлені до відшкодування суми ПДВ в «автоматичному» режимі після документальної перевірки, щомісяця отримують накази на проведення перевірок, а потім - акти (фіксування виявлених порушень), а також податкові повідомлення-рішення». Вона додала, що з квітня 2020 року більшість підприємств не можуть отримати відшкодування ПДВ, тому що на підставі актів перевірок частково або повністю «знімаються» заявлені до повернення суми ПДВ через порушення хронології декларування заявлених сум, через неналежні первинні документи та зауваження до контрагентів та їх статусу. «Підстав багато, і навіть якщо аргументи фіскального органу не пройдуть перевірку в суді, бізнес мінімум на півроку-рік залишається без обігових коштів, на які він має право.
Звичайно ж, платники податків потім можуть стягнути пеню за несвоєчасне відшкодування ПДВ, звернутися до правоохоронних органів зі скаргами на протизаконні дії контролерів, повернути через Держказначейство суми, витрачені на правову допомогу», - пояснює Лариса Антощук.
Але при цьому теза, що у відносинах із державою поганий мир кращий за хорошу війну, у 2020 році підкріплена активізацією правоохоронних органів у сфері боротьби з «конвертаційними центрами». Директорів компаній-продавців (а не тільки покупців) викликали на допити в якості свідків через ланцюжки постачальників із так званими «сірими» компаніями, щодо яких ведеться слідство. «Пасивна позиція в таких умовах - це додаткові матеріальні втрати для інвесторів і акціонерів», - упевнена адвокат.
Транскордонні відносини
Лариса Антощук звернула увагу на норми Закону, що впливають на оподаткування низки трансакцій і корпоративну структуру більшості міжнародних бізнес-груп, присутніх в Україні: «Ці зміни впроваджувалися переважно під гаслом здійснення кроків плану BEPS по боротьбі з розмиванням бази оподаткування і виведенням податку з-під оподаткування - це визнання представництв постійними, перевірки з питань трансфертного ціноутворення, звітність по контрольованих іноземних компаніях, застосування тесту основної мети до операцій з нерезидентами тощо».
Бізнес частково почав аналізувати новації і впроваджувати заходи на зменшення податкових ризиків, але основні кроки в зміні бізнес-процесів, очевидно, будуть реалізовані вже в 2021 і в наступних роках, пояснює адвокат.
Прогнози на 2021 рік
«Україна відчує практичний вплив основних новацій Закону № 466-IX лише в наступному році, коли стануть чинними найбільш спірні та резонансні норми про КІК, про ділову мету та про інститут вини в податкових правопорушеннях», - зазначає адвокат Антон Поляничко. У свою чергу, Лариса Антощук упевнена, що на швидкість адаптації бізнесу впливають питання, що виникли після комплексних податкових перевірок, заборонених під час карантину.
