Один у полі не воїн Один у полі не воїн
За кілька місяців великі українські підприємства оприлюднюватимуть річну звітність за МСФЗ. І хоча новий закон щодо застосування МСФЗ великими підприємствами ухвалено ще у 2017 році, значна кількість компаній і досі має проблеми зі своєчасним складанням достовірної фінансової звітності. Із чим це пов’язано та як бізнесу адаптуватися до вимог МСФЗ?
Звітність за МСФЗ — уже давно не лише законодавча вимога регулятора, а й важливий компонент ділової репутації. Зокрема, фінансова звітність за МСФЗ дозволяє налагодити відносини з акціонерами, інвесторами .та кредиторами, різноманітними учасниками ринків капіталу, покупцями, постачальниками, державними органами влади, працівниками і не тільки. Крім того, звітність за МСФЗ дозволяє проводити ефективний фінансовий аналіз, передбачає можливості прогнозувати майбутню діяльність компанії, а також є джерелом інформації для ухвалення управлінських рішень, сприяє підвищенню привабливості підприємства для залучення фінансування у формі капіталу та зовнішніх запозичень.
За цих умов, навіть якщо підприємство не належить до переліку компаній, що зобов’язані готувати звітність за МСФЗ, переваги від застосування цих стандартів настільки значні, що спонукають замислитися над тим, як максимально використати їхні можливості. Першим кроком для цього має стати правильно вибудувана система підготовки звітності.
Працюючи з українськими компаніями, ми бачимо, що серед найпоширеніших проблем, які призводять до порушення строків та якості підготовки звітності, є низький рівень кваліфікації персоналу, який не має достатнього рівня експертизи з питань обліку за МСФЗ, надмірне навантаження на наявні кадри та нерозуміння ними цінності МСФЗ, що спричинює внутрішній опір до змін з боку працівників.
Серед інших проблем — брак часу для ефективного вирішення питань, пов’я заних із переходом на МСФЗ, недостатність фінансових ресурсів для швидкого вирішення наявних проблем, відсутність налагодженої системи взаємодії між підрозділами для складання коректної фінансової звітності, методологічних матеріалів з МСФЗ, а також низький рівень автоматизації процесів, що забезпечують своєчасне складання достовірної фінансової звітності. У результаті недостовірна та несвоєчасна фінансова звітність призводить до низки операційних та фінансових ризиків, податкових ризиків, некоректних рішень кредиторів та інвесторів, репутаційних ризиків тощо.
Чи може бізнес вирішити всі ці питання самотужки без жодних структурних змін? Звісно, так. Чи завжди це приводить до бажаних результатів? Відверто кажучи, ні. Якщо керівництво підприємства не має розуміння глобальності переходу на МСФЗ, таку звітність готують із мінімальними зусиллями. Найчастіше справа обмежується призначенням відповідальної особи. На цьому впровадження МСФЗ і подальший прогрес, по суті, завершуються. А для цього працівника МСФЗ часто є ще одним із додаткових завдань. Крім того, він може мати обмеження у правах і не бути пов’язаним з іншими підрозділами. Часто в такого відповідального за МСФЗ немає ані часу, ані потрібної професійної підготовки, що і призводить до некоректного та невчасного подання звітності.
Більш прийнятне рішення — створити відділ з МСФЗ на базі бухгалтерської служби, залучивши експертів з ринку, та налагодити зв’язки між підрозділами або ж залучити зовнішніх консультантів. Висока вартість фахівців і витрати компанії на формування та підтримку відділу з МСФЗ виправдані оперативністю складання звітності. Така схема буде успішно працювати лише в тому випадку, якщо створена, дійсно, команда фахівців аналогічна проєктній команді консультанта або аудитора.
Відділ МСФЗ може складатися з двохчотирьох працівників. Один із них обов’язково повинен мати достатню кваліфікацію, аби відповідати за процес підготовки звітності до її повної готовності. Інші — володіти знаннями МСФЗ, достатніми для здійснення різних, навіть найбільш складних розрахунків до звітності. На великих підприємствах у відділ мають бути залучені також фахівці, що перевіряють якість фінансової звітності, займаючись питаннями методології бухгалтерського обліку за МСФЗ і підвищенням рівня його автоматизації.
Проте слід зауважити, що відділ МСФЗ, навіть організований із фахівців найвищого рівня, не зможе скласти фінансову звітність без експертної підтримки керівництва та працівників інших департаментів і відділів. Наприклад, без суджень стосовно строків корисного використання необоротних активів, оцінки вірогідності тих чи інших подій, аналізу різноманітних ризиків, на які наражається підприємство, повідомлень про укладені нові угоди або суттєві умови наявних тощо. Тому одним із найважливіших питань є місце відділу МСФЗ у структурі підприємства. З одного боку, це просто один із фінансових відділів. З другого — цей відділ повинен мати повноваження на отримання необхідної інформації з інших структурних підрозділів. Ідеальною є ситуація, коли відділ фінансової звітності має пряме підпорядкування фінансовому директору. Цей варіант найкраще використовувати в тому випадку, коли звітність готують на щоквартальній або щомісячній основі.
Залучення зовнішніх консультантів необхідне, якщо на підприємстві не відбулись організаційні зміни та не налагоджено зв’язки між різними структурними підрозділами, але потрібно уперше підготувати фінансову звітність за МСФЗ. Також вони будуть корисні, якщо підприємство хоче зробити комплексний перехід на МСФЗ під ключ. У цьому разі підприємство надає консультанту всю необхідну інформацію для підготовки звітності. Проєкт звітності обов’язково погоджується і затверджується керівництвом, зокрема, у питаннях, що стосуються суджень: формування резервів, проведення тесту на знецінення активів, розкриття інформації. Консультант зазвичай надає необхідну робочу документацію та описує методологію, яка була використана під час розрахунку того чи іншого коригування. Такий підхід дозволить у наступному звітному періоді підготувати фінансову звітність самостійно.
Який би шлях ви не обрали, ключовим компонентом має стати залучення до процесу підготовки звітності за МСФЗ майже всіх структурних підрозділів. Наведемо кілька прикладів.
Так, новий МСФЗ щодо визнання доходу — МСФЗ 15 «Дохід від договорів з клієнтами» суттєво змінює модель визнання виручки й вимагає, окрім іншого, визначати зобов’язання щодо виконання, обіцяні в межах договору, ціну угоди та момент передання контролю. При цьому стандарт передбачає, що визначення зобов’язань щодо виконання може базуватись не тільки на контрактних умовах, а й на усних домовленостях. Така інформація може зосереджуватись у відділі продажів, у менеджерів з роботи з ключовими клієнтами і не бути доступною відділу з МСФЗ, наприклад. Інформація щодо розміру знижки, яку слід включити в ціну угоди, може надходити в бухгалтерські служби лише після підписання первинних документів. Це, у свою чергу, може призводити до того, що період визнан ня знижки буде відрізнятися від періоду, коли продажі, до яких відносяться зазначені знижки, були визнані. Саме тому своєчасний обмін інформацією щодо зароблених знижок та бонусів, а також щодо обсягу повернень, гарантійних зобов’язань, маркетингових виплат тощо між відповідальними відділами і відділом МСФЗ важливий для підготовки фінансової звітності.
Передбачається, що відділ продажів, наприклад менеджери з роботи з ключовими клієнтами, також веде роботу з дебіторами, тримаючи руку на пульсі щодо їхньої платоспроможності, та надає відповідним підрозділам підприємства інформацію стосовно оцінки якості дебіторської заборгованості та щодо змін кредитних ризиків, які згідно з вимогами МСФЗ 9 «Фінансові інструменти» будуть необхідними для оцінки резерву очікуваних кредитних збитків, що наразі аналізуються під усі фінансові активи, незважаючи на наявність чи відсутність ознак знецінення. Якщо у підприємства є більш складні та комплексні фінансові активи, доцільно буде створити окремий відділ з управління фінансовими ризиками, який володітиме необхідною інформацією про фінансові інструменти, розраховуватиме амортизовану вартість та справедливу вартість фінансових активів і зобов’язань, розроблятиме статистичні моделі для оцінки резерву очікуваних кредитних збитків для індивідуально значущих дебіторів / боржників та спрямовуватиме відповідну інформацію у відділ МСФЗ для коректного її відображення у фінансовій звітності.
Якщо підприємство залучає кредити від банків та міжнародних фінансових організацій, постає питання контролю дотримання обов’язкових фінансових та обов’язкових нефінансових умов (ковенант), що зазвичай передбачаються в кредитних договорах. Недотримання певних показників діяльності може вимагати подання зобов’язань за відповідними кредитами у складі короткострокових зобов’язань, може призводити до вимушеного дострокового повернення позикових коштів на вимогу кредитора та мати негативний вплив на ліквідність підприємства. У цьому випадку важливим буде взаємний обмін інформацією між МСФЗ відділом та відділом, що провадить роботу з банківськими установами, задля своєчасного аналізу виконання обов’язкових умов договорів та здійснення комплексу дій, спрямованих на виправлення ситуації або ж інформування банків з метою отримання офіційного підтвердження відсутності намірів у банку вимагати дострокового погашення кредитів.
Інформація від відділу бюджетування щодо планових та прогнозних грошових потоків буде необхідною для визначення вартості у використанні під час проведення тесту на знецінення згідно з МСБО 36 «Зменшення корисності активів» та для оцінки, у якій сумі визнавати відстрочений податковий актив відповідно до МСБО 12 «Податки на прибуток». Для того, щоб проаналізувати, чи є необхідність створити резерви під малорухомі виробничі запаси, знадобиться актуальна інформація від відділу закупівель та виробництва щодо планованих обсягів використання тих чи інших видів запасів. У свою чергу, щоб проаналізувати необхідність знецінення готової продукції та товарів до чистої вартості реалізації, потрібною буде інформація від відділу маркетингу або продажів щодо планованих обсягів та цін реалізації.
МСБО 37 «Забезпечення, умовні зобов’язання та умовні активи» вимагає визнавати забезпечення за зобов’язаннями, що виникли в результаті минулих подій і погашення яких, за очікуванням, призведе до вибуття грошових ресурсів. Типовий приклад — забезпечення під судові позови, де відповідачем є підприємство, і за якими є висока ймовірність програшу та відтоку економічних вигід. Очевидно, що фахівці відділу МСФЗ не володіють відповідною інформацією з цього питання. Саме тому юридичному департаменту слід аналізувати та своєчасно надавати інформацію щодо судових позовів та оцінювати ступінь ймовірності програшів у суді та відтоку грошей у разі сплати коштів за рішенням суду. На базі вказаної інформації відділ МСФЗ та керівництво підприємства ухвалюють рішення стосовно необхідності формувати резерви чи примітки під судові позови.
Крім того, для юридичного департаменту важливо вести належним чином оформлений реєстр договорів, укладених підприємством (договорів застави, оренди активів, купівліпродажу, кредитних договорів тощо), та мати змогу надати всю необхідну інформацію, з якої будуть формувати примітки до фінансової звітності (наприклад, щодо зобов’язань інвестиційного характеру, щодо активів, переданих та взятих у заставу, щодо умов кредитних договорів тощо).
Відомо, що концептуальні основи фінансової звітності вимагають відображати доходи та витрати у тому періоді, до якого вони відносяться, незалежно від факту отримання / сплати грошових коштів та отримання первинних документів. Зазвичай відділ МСФЗ не в змозі забезпечити виконання цих вимог, не маючи доступу до інформації щодо стадії виконання тих чи інших договорів, заявок, постачань, виконання критеріїв передання контролю в розумінні МСФЗ 15. Відповідна інформація має надходити від інших відділів, що відповідають за безпосереднє виконання тих чи інших договорів: наприклад, відділу закупівель, продажів, зовнішньоекономічної діяльності (щодо експортно-імпортних операцій) тощо.
Налагодити ефективні зв’язки між підрозділами підприємства можна за допомогою формалізації обов’язків та запровадження системи внутрішніх контролів. Мають бути розроблені посадові інструкції для різних відділів та департаментів підприємства, які би чітко регламентували, в які терміни, в якому форматі, хто із працівників має доводити до відома відділу МСФЗ необхідну інформацію.
У цьому контексті завдання керівництва — ясно і чітко дати зрозуміти підрозділам, що підготовка та передання необхідної інформації — це така ж робота, як і їхні звичайні обов’язки, а складання достовірної та своєчасної фінансової звітності — це не тільки справа одного відділу МСФЗ, а налагоджена робота професіоналів з майже усіх підрозділів підприємства.
