На початку травня цього року американська аерокосмічна агенція NASA оприлюднила інформацію про шахрайство під час закупівлі алюмінію для виробництва ракет. У результаті обману з боку контрагента, який постачав неякісний алюміній, агенція мала два невдалих запуски місій в 2009 та 2011 роках та отримала збитки у розмірі близько 700 млн дол. Інший кейс:нещодавно в ЗМІ потрапила інформація нібито компанія Tesla залякує співробітників звільненнями через витік інформації. Серед гучних скандалів навколо компанії - звинувачення колишнього технолога Tesla у зломі операційної системи і введення шпигунських програм у комп'ютери. Компанія подала проти колишнього співробітника позов на 167 млн. дол.

 

Ці приклади демонструють, що навіть великі системні бізнеси, які є лідерами в своїх галузях або інноваторами, стикаються із серйозними викликами внутрішнього шахрайства або обману з боку контрагентів. Коли ви створюєте невеличкий стартап із друзями, все будується на довірі. Але коли ваш бізнес зростає до розмірів середнього чи великого - ігнорування питань захисту від корпоративного шахрайства може призвести до мільйонних збитків, які не зможе компенсувати звільнення непорядного співробітника. Тож як захистити бізнес?

 

Коли контрагент повинен викликати сумніви?

Найкращий шлях – перевіряти кожного контрагента, з яким ваша компанія не співпрацювала раніше. Це означає необхідність перевірки за наступними критеріями: реєстраційні дані, досвід роботи на ринку, репутація, платоспроможність .  Наприклад, якщо компанія створена нещодавно, є ризик, що мова йде про компанію-одноденку, яка створювалася виключно для досягнення певних цілей, і може мати проблеми, наприклад, зі сплатою податків або ще гірше, бути створеною безпосередньо для «виведення» активів.

Клієнтам компанії KPMG ми рекомендуємо два основних варіанти перевірки контрагента. Перший - власними силами компанії через відкриті джерела баз даних і відповідних реєстрів. Другий - проведення due diligence, який включатиме перевірку юридичних, фінансових, податкових та репутаційних аспектів діяльності контрагента. У будь-якому разі перевірка потенційного підрядника у державних реєстрах України та відповідних списках санкцій є мінімальним кроком, який повинна зробити компанія, вирішуючи залучити нову компанію як партнера.   

 

Серед українських баз даних мінімально ми рекомендуємо скористатися нижчезазначеними:

Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських організацій

Офіційна інформаційна база даних про ринок цінних паперів України Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку

Єдиний реєстр громадських організацій

Відкритий реєстр політично значущих осіб України

Єдиний реєстр нотаріусів

Єдиний державний реєстр судових справ

Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення

Єдиний державний реєстр осіб, щодо яких застосовані положення Закону України «про очищення влади (люстрацію)»

Єдиний реєстр досудових розслідувань

 

Якщо говорити про списки санкцій, то слід скористатися наступними джерелами:

Указ Президента України № 133/2017 від 15 травня 2017 р

Рішення РНБО від 28 квітня 2017 р

Список терористів, доступний на сайті Державної служби фінансового моніторингу України

 

Також варто скористатися  інформацією з так званих ресурсів-агрегаторів, які наразі активно розвиваються в Україні. Для наших клієнтів ми, наприклад, проводимо аналіз публікацій у медіа.

 

У результаті ви отримаєте об’єктивну картину щодо вашого контрагента, починаючи від розміру статутного капіталу, переліку засновників, судових справ за участю контрагента чи потенційних корупційних ризиків при укладенні угоди, й закінчуючи включенням до певного списку санкцій, що створює як репутаційні загрози для вашого бізнесу так і ймовірність невиконання умов за угодою. Безумовно, ні одна перевірка не дасть вам гарантію того, що контрагент в майбутньому буде виконувати всі свої зобов'язання і здійснювати свою діяльність відповідно до норм законодавства України, але такі дії мінімізують можливі ризики і дадуть можливість хоча б на етапі укладення угоди бути впевненим у вашому бізнес-партнері.

 

Шахрайство з боку працівників

Традиційно закупівлі в Україні є однією з найбільш ризикових сфер для бізнесу з точки зору можливості шахрайства.  Є декілька найбільш розповсюджених «схем», які використовують співробітники даного підрозділу задля отримання додаткової вигоди. Одна  з них – проштовхування «своїх» контрагентів,  перш за все, за рахунок  створення спеціальних умов для перемоги такого учасника тендеру. Зокрема, умови тендеру можуть бути прописані під певну компанію так, аби можливі конкуренти не відповідали висунутим технічним вимогам. Прикладом можуть бути так звані екстрені закупівлі, причому як із проведенням тендеру, так і без нього.

 

Найбільш дієвим рішенням для попередження шахрайства є створення системи комплаєнс, експерти якої забезпечуватимуть процедуру «знай свого клієнта». Саме комплаєнс-функція дбає про аналіз інформації стосовно структури власності, пов'язаних осіб, можливості потенційного конфлікту інтересів. Якщо в компанії поки немає підрозділу комплаєнс, то виконувати цю функцію може спеціально навчений співробітник або найнятий зовнішний консультант. Головний принцип полягає в тому, щоб такий працівник не був включений до групи осіб, яка займається процесом закупівлі, і мав змогу діяти незалежно. Крім того, необхідно хоча б раз на рік проводити незалежний аудит, який є ефективним інструментом попередження нових «схем» шахрайства.

 

Запорукою успіху на шляху до запобігання внутрішнього шахрайства для будь-якого бізнесу є також корпоративна культура, в якій демонструється нелояльність до подібного роду дій з боку вищої ланки керівників. Важливо розуміти, що будь-яка фінансова махінація в бізнесі починається з людини. Створюйте умови, за яких ризик втратити роботи для співробітника буде більшим, аніж отримана від шахрайських схем користь, а контролі будуть досить ефективні, щоб попередити можливі ризики.