Джерело: ЛІГА:ЗАКОН

Так, 17.06.2018 р. набув чинності Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі - Закон), який направлений на покращення регулювання діяльності товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю, мінімізацію зайвого формалізму та надання максимальної автономії учасникам при здійсненні ними своїх корпоративних прав.

Разом з цим, незважаючи на ряд безумовно позитивних змін, які пов’язані із запровадженням відповідного Закону, з’явилася ситуація, при якій законодавчі вимоги до відомостей, що мають міститись у статуті товариства є дещо відмінними від тих, що передбачені Господарським кодексом України (далі - ГКУ). Це питання стало особливо актуальним, враховуючи необхідність приведення статутів товариств у відповідність до Закону не пізніше 17.06.2019.

На нашу думку, відповідна ситуація виникла внаслідок неідеальної юридичної техніки законодавців, а також неоднозначного формулювання вимог.

Так, згідно з п. 5 ст. 11 Закону передбачено лише три обов’язкові вимоги до відомостей, які є обов’язковими та повинні бути зазначені у статуті ТОВ або ТДВ, а саме: (i) повне та скорочене (за наявності) найменування товариства; (ii) органи управління товариством, їх компетенцію, порядок прийняття ними рішень; та (ііі) порядок вступу до товариства та виходу з нього.

Водночас, ст. 57 та 82 ГКУ встановлено, що статут суб'єкта господарювання повинен містити (додатково до зазначених вище вимог, які передбачені Законом), зокрема, відомості про: (і) мету і предмет діяльності; (іі) розмір і порядок утворення статутного капіталу та інших фондів; (ііі) порядок розподілу прибутків і збитків; (іv) умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання; (v) склад засновників та учасників; (vі) відомості про розмір часток кожного з учасників; (vіі) розмір, склад та порядок внесення ними вкладів.

Дослідивши відповідне питання, ми дійшли до висновку, що порядок створення та порядок діяльності та припинення, права та обов'язки учасників, включаючи вимоги до відомостей, що мають міститись у статуті ТОВ та ТДВ регулюються Законом, який є спеціальним у порівняні з ГКУ. Такий висновок базується, зокрема, на внесенні змін до ГКУ, а саме до п. 1 статті 79 про таке «Порядок створення та порядок діяльності окремих видів господарських товариств регулюються законом», а вимоги статей 57 ГКУ (Установчі документи) та 82 ГКУ (Установчі документи господарського товариства) відтепер не застосовуються до статутів ТОВ та ТДВ. Це можна тлумачити як те, що порядок створення та порядок діяльності та припинення, права та обов'язки учасників ТОВ та ТДВ регулюються виключно Законом, що також підтверджується Листом № 6623/8.4.3/32-18 Міністерства Юстиції від 07.06.2018 р.
Проте, враховуючи певну невизначеність та неочевидність формулювання у Законі, можуть виникнути певні негативні ситуації, наприклад:

- нотаріусом / реєстратором може бути відмовлено у проведенні реєстрації статуту ТОВ у зв’язку з відсутністю у статуті вимог, передбачених ГКУ;

- нерозуміння того чи є Закон єдиним спеціальним НПА і, відповідно, чи необхідно передбачати у статуті ТОВ додаткові положення згідно з вимог ГКУ;

- спроби визнати статуту недійсним у зв’язку з відсутністю відомостей, що мають міститись у статуті на підставі ГКУ.

На практиці, з метою мінімізації відповідних ризиків, такі питання вирішуються шляхом включенням відомостей до статуту у відповідності до вимог Закону, а також статей 57 та 82 ГКУ.

Дмитро Змієвець, юрист KPMG Law Ukraine

Підпишіться на офіційний телеграм канал KPMG Ukraine.