Як змінився український бізнес після COVID-19 Як змінився український бізнес після COVID-19
Джерело: The page
Цифрова трансформація бізнесу й суттєва зміна навичок співробітників були актуальними вже давно. Однак пандемія COVID -19 і спричинені нею обмеження скоротили період цих змін, змусивши компанії в прискореному режимі перебудовувати свої бізнес-процеси. Логічно, що це спричинило зміну пріоритетів керівників бізнесів як у світі, так і в Україні й виявило низку нових проблем для майбутнього бізнесу. Під час щорічного опитування KPMG CEO Outlook, яке проводилося серед бізнес-лідерів у світі й Україні, ми виявили основні тенденції, якими я хотів би поділитися з вами.
Дефіцит співробітників із новими навичками
Згідно зі звітом KPMG CEO Outlook 2020, ризик, пов'язаний із людським капіталом, цього року у світі з 11-го місця перемістився на перше. На другому і третьому місці — ризик порушення ланцюжків постачання й загроза повернення до територіалізму. На відміну від глобальної тенденції, в Україні цього року ризик дефіциту кадрів перемістився з першого рядка, де він перебував останні кілька років, на четвертий.
Проте я б не пов'язував це з тим, що цей виклик дійсно перестав бути актуальним для нашої країни. Найімовірніше, річ у тім, що бізнес-лідери в Україні займаються «гасінням пожеж», спричинених пандемією, і регуляторними змінами і обмежують горизонт бачення майбутнього завтрашнім, максимум наступним за ним днем.
Водночас CEO глобальних компаній припускають, що трансформація бізнесу через пандемію призведе до радикальної зміни підходів як до роботи з людським капіталом, так і до зміни необхідних навичок співробітників. Уже сьогодні масово відбувається прискорення фокусної діджиталізації. Бізнесу потрібні люди, які можуть впроваджувати в компаніях цифрові технології, працювати в цифровому форматі один з одним, з клієнтами й постачальниками, створювати додану вартість. Я наведу приклад зі звіту KPMG. За результатами опитування, 42% українських керівників (69% — у світі) планують скорочувати офісні площі і вводити дистанційну роботу для частини співробітників після закінчення пандемії.
Щонайменше це стане новою нормою та призведе до перегляду кваліфікаційних вимог до персоналу. Частина навичок і професій застаріють, втратять актуальність і залишаться в минулому. З іншого боку, віддалена робота розширила потенційний кадровий резерв, і компанії активно змінюють стратегії найму та плановані формати роботи.
Регуляторний ризик як індикатор проблем бізнесу
Згідно з нашим опитуванням серед керівників компаній в Україні, регуляторний ризик перебуває на першому місці. На мою думку, це свідчить про два факти. Перший — зниження довіри бізнесу до держави через непослідовну регуляторну політику. Наприклад, постійний перегляд раніше ухвалених рішень у сфері відновлюваної енергетики призвів до зменшення інтересу інвесторів до цієї галузі.
Водночас така оцінка українських СЕО говорить про те, що процедури управління регуляторними питаннями в Україні ще перебувають у початковій стадії, що знижує можливості бізнесу управляти цим різновидом ризику. Іншими словами, український бізнес ще не виробив «імунітет» у відповідь на зміну регуляторного середовища, як, скажімо, європейські колеги. У Європі бізнес звик до зобов'язання виконувати регуляторні вимоги в 100% обсязі та розуміє, що це потребує грошових ресурсів, наприклад на утримання різних комплаєнс-служб. У нашій країні це не так. У багатьох компаніях і досі вважають, що створення таких структурних підрозділів лише ускладнює роботу бізнесу.
Діджиталізація та перегляд ланцюжків постачання як основний вектор
Пандемія призвела до переосмислення терміновості й важливості цифрових перетворень. Керівники компаній здебільшого вказують на прискорення діджиталізації під час карантину.
39% СЕО зазначають, що пандемія прискорила цифрову трансформацію й створення операційної моделі нового покоління. Навіть попри падіння економічних показників в Україні 72% керівників, які взяли участь у нашому опитуванні, очікують на зростання рівня прибутку їхніх організацій у наступні 3 роки, що безпосередньо може бути пов'язано з тим, наскільки швидко вони зможуть провести необхідні цифрові зміни. Також пандемія призвела до масштабного перегляду ланцюжків постачання — як своїх постачальників, так і компанії як постачальника послуг і товарів. За даними опитування KPMG, для 43% компаній це є необхідним як умова здатності бізнесу оперативно реагувати на зміну потреб клієнтів.
Ще для чверті компаній це стало можливістю знизити витрати і скерувати заощаджені кошти в стабілізаційний фонд на випадок кризи.
Вміння рухатися вперед в умовах невизначеності
Оцінюючи перспективи українського бізнесу в умовах пандемії, треба враховувати, що він давно навчився працювати за перманентної політичної та економічної нестабільності й невизначеності. Українські керівники звикли ставати піонерами необхідних змін у своїх компаніях і галузях, діючи в такий спосіб на випередження.
Це дає підстави очікувати, що відновлення бізнесу та перехід його в нову фазу розвитку відбудеться швидшими темпами, ніж, скажімо, у європейських країнах.
